Галере фото Блог Іванчицівської сільської бібліотеки

Бібліотека на перерві "Нові книги - це цікаво"

Книга - скарбниця знань. Коли читаємо книги, ми мандруємо в різні світи і континенти, в глибину морів, океанів, в різні країни нашої планети-Земля.
Для дітей особливі зустрічі з новими книгами, з якими ми сьогодні познайомились.
Це такі книги: Андерсен "Олов'яний солдатик", Брати Грім "Хоробрий кравчик", "Добрі казки","Я ходив в зимовий ліс", "Казки на добраніч", "Перлини європейських казок" та інші.За ці цікаві і гарно ілюстровані книги дуже дякуємо нашим спонсорам Олексійчуку Івану і Семенюку Ярославу.
За подаровані дитячі книги - Синій Надії.

973 974


"В час канікул навесні ми святкуєм свято книг".

Під час тижня дитячого читання було презентовано книгу Олени Пчілки "Годі діточки вам спать" з учнями 1-4 класів. З цікавістю слухали і читали фольклорні записи письменників - дитячі пісеньки, казки, сміхотинки, прислів'я.

961


Хвилина скорботи «Герої майдану вічно житимуть у наших серцях»

Три роки минуло, як у Києві на Майдані Незалежності було розстріляно обеззброєних людей. Важко було повірити, що в мирний час гинуть люди. Їх полягла сотня - Небесна Сотня.Тим, хто загинув в ці лютневі дні, посмертно надано звання Героїв України.Волинь віддала до Небесної Сотні чотирьох прекрасних юнаків, які мали вищу освіту, займалися спортом, проте не могли бути осторонь, коли на Майдані вирішувалася доля України. Ці юні звитяжці, із серцем із сталі і духом з граніту, віддали найдорожче - своє молоде життя заради України. Ми зобов'язані зберегти ту неосяжну любов до України, яку мали в своїх серцях герої Небесної Сотні.

ФОТО


"МАНДРУЄМО В КРАЇНУ СЛОВА"

Кожного року 9 листопада ми вшановуємо Нестора Літописця і святкуємо День Української Мови та Писемності. В нашій бібліотеці було проведено хвилинку-цікавинку, з якої учні старших класів дізнались багато цікавого про слова, які ми промовляємо кожного дня, щогодини, деякі з них - не так часто, які є таємничими, і розкривши таємницю слів, ми розкриваємо секрети й історії, а також людської винахідливості і таланти.

Цікаво, чи давно діти кричать "Ура, морозиво!", виявляється дуже давно. Ще легендарний лікар Гіппократ, "батько медицини", радив їсти заморожений крем. Та римське морозиво виявилось не найдавніше, в країнах далекого Сходу було відоме більш як за тисячу років до н.е.. В ХІІІ ст. з Китаю Марко Поло привіз до Італії секрети виготовлення фруктового морозива. Віднині морозиво ввійшло в моду в Європі. От морозиво з молока й вершків виготовив кухар французького короля, а винайшов вафельні чашки для морозива італієць Тортоні. А назва морозива "Пломбір" походить від французького міста Пломб'єр, де його зробили, а назва "ескімо" є однією із назв племені американських індіанців.

А яке ж гарне ім'я у соняшника. Одна кажуть "сонячня квітня", другі - "повернення до сонця", треті - "той, що дивиться на сонце". Виявляється, що сонях чужоземець - мексиканець. Іспанці привезли його в Європу. Раніше жив він в ботанічних садах і квітниках, стояв в дорогоцінних вазах в багатих будинках, німці з піджарених зерен варили сонячну каву, але вона була не смачна, а англійці відварювали головки соняшника, і їх можна було їсти. Росіяни підсмажували насіння і лузали. Нарешті в 1841 році спробували зробити олію і соняшник почав приносити користь людині. "На моїй олії готують 500 страв, вона і в шоколаді, і в халві, і в маргарині. Без соняшника хіба обходяться різні фарби і олії?"
Ще багато цікавинок дізнались присутні заходу.


Подорож у дивовижний світ казок Івана Франка

У літературній спадщині Івана Франка помітне місце займають казки для дітей. Багато років письменник був співробітником українського дитячого журналу "Дзвінок", в якому друкував свої казки, цілий ряд яких створював на основі світових сюжетів. В свої казки письменник вводив колоритні українські побутові деталі та окремі сцени. Багато казок були написані і об'єднані в збірці "Коли ще звірі говорили". Герої цих казок - Хитра Лисиця, Хижий Вовк, Мудрий Їжачок, Дурний Осел. Відтворюючи в своїх творах звірів, Іван Франко дав зрозуміти, що в образах звірів діють люди з такими ж характерами, вони чесні й хитрі, жорстокі й добрі.
Під час "подорожі" були зачитані уривки з казок великого письменника. Герої Франка захоплювали дітей, що підтверджує те, що великою популярністю користуються казки письменника і в сучасних малих читачів.

923 924


Перукар у бібліотеці

"Що за диво! В нас в бібліотеці перукар!", - з такими словами розпочалазасідання клубу "Орієнтир" на тему "Майстер-клас з перукарем Наталією Ярославівною - елегантна зачіска - це класно!"його староста Романюк Аліна.

Президент клубу ознайомила нових членів "Орієнтиру" з його роботою. Мета клубу: ознайомлення із різноманітними професіями, новими і старими, за допомогою тематичних поличок, зустрічей та інших форм роботи.

Перукар Наталія Ярославівна розповіла про свою професію. "Хороший перукар здатний зробити зовсім непоказного клієнта таким привабливим, що його важко буде впізнати. А може, людина просто хоче оновити свою зовнішність, стати більш сучасною, змінити імідж. Або клієнт стиліста - це «зірка», яка виступає на сцені і повинна завжди дивувати глядачів своїми неперевершеними зачісками. І перед стилістом-перукарем стоїть складне завдання: підказати клієнтові найкращий варіант зачіски, змоделювати її та якісно виконати, ні в якому разі не зіпсувавши зовнішність людини.Взагалі, щоб перерахувати всі вміння перукаря, не вистачить і сторінки. Все це - ціле мистецтво!", - розповідала Наталія Ярославівна. Після розповіді перукар провела майстер-клас і зробила зачіски всім бажаючим. Всі члени клубу були в захваті від зустрічі із перукарем!

ФОТО


Літературний диліжанс Г.К.Андерсена

Хто ж не любить казок? Казка – це чарівна країна, де добро завжди перемагає зло. Особливе місце у царині казок займають твори Ганса Крістіана Андерсена - данського казкаря,автора відомих у всьому світі казок. Для учнів 1-4 класів було проведено літературний літературний диліжанс "Казки Г. К. Андерсена - цікаві й захоплюючі" присвячений Міжнародному дню дитячої книги. Мандруючи по цікавій країні казок діти читали і розповідали такі казки" Стійкий олов'яний солдатик", "Гидке каченя", "Снігова королева", "Дюймовочка", "Русалочка" та ін..

838


Ніжна жінка, тендітна душа, України дочка дорога

До 145-річчя від дня народження Лесі Українки було проведенохвилину вшанування "Ніжна жінка, тендітна душа, України дочка дорога",про героїчну жінку, яка своїм поетичним словом, в якому живе душа народу, поєднана в красі мистецтва. На цій хвилині вшанування були прочитані вірші з поетичних добірок волинських поетів - В.Слапчука, Л.Лежанської, Н.Горик, Н.Гуменюк, О.Богачука - присвячені видатній поетесі.

837


Фотоконкурс «Відпочиваємо з книгою»

ФОТО


До Дня української мови і писемності було проведено хвилинку-цікавинку "Мандруємо в Країну Слова"з учнями 5-6 класів.

458

Мово Дніпра і Карпат, і Великого Степу,
Диво ж моє!
Стільки перлин,
Слів-діамантів ясних...

Ми маємо незліченні скарби-слова народної мови. Без народної мови, без її говірок, різноманітних говорів і нарічь не було б літературної мови, бо ж літературна мова створюється на основі кількох діалектів.

Немає Мудріших, ніж народ, учителів;
У нього кожне слово — це перлина,
Це праця, це натхнення, це людина...
Як прислів'я чудове,
йде від роду до роду,
що народ — зодчий мови,
мова — зодчий народу...


Вечір "Наш край - історії скарбниця,
тут б'ється серце Кобзаря"

457

Наш Тарасе, наш мудрий Кобзарю,
Подивись на Вкраїну з небес,
Пригорнувшись душею до Рідного Слова,
У серцях ти нащадків воскрес.

В Іванчицівській бібліотеці був проведений вечір, присвячений Т.Г. Шевченку. Його ім'я увібрало в себе живу душу народу, стало частиною його життя. Його поезія вже багато років викликає в українського народу почуття гідності і захоплення своєю красою, своєю революційною силою, народною мудрістю.

Служiнню рiднiй Украïнi Шевченкоприсвятив своє палке слово, щире серце, навiть своє життя. Вся його творчiстьпройнята палкою любов'ю до Батькiвщини, до рiдного народу. Не одне поколiннявчилося у Тараса любити рiдний край, слу жити йому, боротися за свою свободу. Дляпоета власна доля, особисте щастя було у долi i щастi рiдного краю.

Свою Україну любіть.
Любіть її… во врем'я люте,
В остатню, тяжкую мінуту
За неї Господа моліть.
Т.Г.Шевченко


Час ніколи не загоїть рану, цей одвічний біль Афганістану

Година пам'яті "Час ніколи не загоїть рану, цей одвічний біль Афганістану..." була проведена в бібліотеці для учнів старших класів і в Соціальному офісі для дорослих. 15 лютого кожного року ми низько схиляємо голови і вшановуємо учасників бойових дій на території інших держав. Минуло з того часу багато років, як обмежений контингент тодішніх радянських військ вступив на землю Афганістану. Війна тривала майже 10 років. Наші солдати йшли не вбивати, а захищати нове життя і зараз ніщо не може затьмарити світлий образ воїна, який виконував наказ, робив все можливе, аби спинити кровопролиття.

Навіть його величність Час, якому ніби все на світі підвладно не може втамувати біль в серцях матерів, чиї сини полягли на полі брані у далекій від рідної землі країні. Цей біль тільки посилюється від усвідомлення того, що їхні діти - колись молоді, енергійні, сильні, яким ще б жити і жити, і розбудовувати свою державу - загинули.

Ми будемо вічно пам'ятати воїнів афганців, своїх односельчан, синів Волині, всієї України, чиє життя було обпалено полум'ям бойової юності, про тих бойових побратимів, які повернулися в рідну землю пам'ятниками і обелісками.


Затис рукою хлопець рану,
А кров між пальцями біжить,
Мені вмирати рано-рано,
Я хочу жити, жити, жить...
На землі Афганістану життя обірвано.
Друзі завжди будуть тебе пам'ятати,
Мужність і відвагу твою цінувати.

Воїн афганець, поет Василь Слапчук, лауреат Національної премії України імені Т. Шевченка свої вірші присвячує своїм бойовим побратимам.

Як довго ця війна тривали?
Ні, не забути нам її.
ми будем довго пам'ятати,
і вам забути не дамо.

В нашому селі проживає воїн-афганець Семенюк Олександр Миколайович. З вересня 1982 по 1984 рік він служив в Афганістані, нагороджений медалями за Бойові заслуги, за Оборону міста Пешевар. На дозвіллі доглядає онуків, вишиває бісером ікони і плете кошики з лози.

391 392


Мистецька хвилина
"Вам ми шану і повагу віддаєм, великому митцю із нашого села"

В Іванчицях проживав художник, поет, патріот Ярощук Іван Степанович. Йому була присвячена мистецька хвилина "Вам ми шану і повагу віддаєм, великому митцю із нашого села". Першими малюнками малого Іванабули портрети рідних і краєвиди села. В юнацькі роки за вірші малюнки на владу був засуджений на 11 років каторжних робіт. Любов до України, до рідного краю додавала сил вижити в тому пеклі. З 1956 року зберегла сестра Марія 5 листів. Читаючи і переглядаючи малюнки в цих листах, не віриться, що це питала людина лише з початковою освітою. У віршах, які є в листах звучить любов до України, до краю, до мами, яка так мало прожила: "Лечу, хоч цим словом, під ту рідну стріху, туди де матір мене боронила своїм серцем..." Ці листи були опубліковані через 47 років в книгу "Шедеври написані рукою і серцем" на конкурс "Моя історія про найголовніше".

До цього часу родина Івана Степановича зберігає його картини на релігійну тему: «Матір Божа годує голубів», «Ірод», «Голгофа». Не маючи спеціальної освіти портрет Тараса Шевченка було намальовано майстерно барвами яскравих фарб, його погляд відображено так, що поет зараз заговорить мовою своїх талановитих віршів.

"Мав дар художника, письменника, поета,
Що на душі – в словах і в фарбах виливав!" - так написала племінниця Віра про свого дядька Івана у вірші "Пам’яті Івана Ярощука":
Його ще називали «ворогом народу»,
Бо Україну він свою любив.
А українцям він бажав лиш волю і свободу –
За це в темниці десять років просидів.

Не пестила його ще змалку доля –
З дев`яти літ старшим в сім`ї без мами ріс
Три мачухи, хвороба, тяжкий труд, неволя –
Стільки страждань в своїм житті він переніс.

Велика сила духу, мужність, віра і терпіння –
Це додавало жити і боротись сил.
Йому Господь з небес давав своє благословення,
А ще великими талантами його він наділив!

Мав дар художника, письменника, поета,
Що на душі – в словах і в фарбах виливав!
Яка погода кожний день?
Чи справдила прикмета –
Усе записував, усе він відмічав.

Портрет Шевченка, Грабовського, Франка і Лесі Українки –
Всі ним написані висіли на стіні.
Немов живі його пейзажі, картини і малюнки,
І похоронні покривала на чорному сукні,

А що трудяга був –
На костилях копав картоплю в полі,
Це так на прожиття собі він заробляв.
Але ніколи не скаржився на свою долю,
Що інвалід, що пенсії не мав.

Так жив чужим серед своїх у ріднім краї,
Село любив, і поважав його народ,
Що Україна стала вільна, він не знає -
Помер до незалежності, великий патріот.

Вірші з листів Івана Степановича Ярощука:

***
Коли я смуток свій на струнах клав,
З`являлась ціла зграя чудових мрій,
Веселкою моя надія грала,
Далеко ринув думок легкий рій.

Може розстанемось надовго із тобою!
І житиму і самоті німій,
То не забудь хоч словом долетіти…
І передай привіт і гомін свій!

***
Добрий день, край мій рідний, - куточок тепла,
Добрий день, далека хатино, сестричко моя!
Візьми мій листочок, у тих словах,
І стук мого серця у близьких рядках.
Ділюся з тобою дозвіллям свойого пера,
Вкладаю на нього цей подих життя,
Лечу, хоч цим словом, під ту рідну стріху!
Туди, де Матір мене берегла своїм серцем,
Де гасила мій плач струмком жалю…
І плекала для мене надію добра.
А зараз віддам лише стрічку голубих оцих мрій
І вкладу до сердечка надії німій.


Подарунки від «Європейського вектора»

Цими днями бібліотека-філія отримала книги від благодійного фонду «Європейський вектор».

75


Реліквія Волинського краю –
Луцький Псалтир

В 2013 році виповнилось 1025 років хрещення Київської Русі. Саме в цьому році було подаровано Рожищенській районній бібліотеці – Луцький псалтир XIV століття.

З 2013 року ця реліквія подорожує бібліотеками району.

З початку квітня ця Свята книга завітала в Іваничівську бібліотеку-філію.

Презентацію цієї книги було зроблено в місцевій школі для учнів та вчителів. Працівники сільської ради також ознайомились з цією реліквією Волинської землі.

Зав. бібліотекою-філією було зроблено презентацію псалтиря і в селах жителів с.Іванчиці Поліщуків, Ярощуків, Романюків і ін..

З цією святою книгою ознайомилась студентка-філолог Клімович Н.

А колишній дяк Ярощук прочитав кілька сторінок.

Був презентований псалтир і в с.Озденіж в родинах Савіцьких, Дудіків.

З ним ознайомилась – ветеран Великої вітчизняної війни Бурковська М. і її сім’я.

0060628162826297


Кiлькiсть переглядiв: 868