Історія села Ворончин ведеться з 1407 року, коли його разом з селами Труби, Тристень та ін. великий князь Литовський надав в довічне користування своєму слузі Іллі Вячновичу.

Село було центром уділу князів Воронецьких. У 1570 році село належало князю Юрію Воронецькому, а згодом перейшло до його нащадків.

На початку ХІХ століття Ворончин входив до Кисилинської волості Володимирського повіту, нараховував 89 домів і 678 жителів.

У 1820 році Л.Крупинський збудував у селі католицьку каплицю, яка була зруйнована у роки Другої світової війни.

У 1897 році в селі збудована церква святої Трійці, до якої було приписане село Студині. Церква налічувала 1860 парафіян.

В Ворончині перша бібліотека була організована у 1952 p., це була приклубна бібліотека. Вона знаходилася в сільському клубі, у кінобудці, яка складалася з двох маленьких шкаф і там нараховувалося до 250 книг. У січні місяці 1955 р. сільська рада дала приміщення, яке містило 2 кімнати, сюди запросили на роботу вчителя молодших класів, Тарана Миколу Устиновича, який організував поповнення книжкового фонду, залучав читачів. Це місце сільські люди почали називати «Хата для читання».

Коли направили на роботу Гавронську Г.О., яка навчалася в культосвітньому технікумі, тоді книжковий фонд нараховував 2370 книг і ПО читачів. Художньої літератури було дуже мало (220), більшу половину займала суспільно-політична література, частину сільськогосподарська, та інша література. Бібліотека наповнювалася через Затурцівський районний міжбібліотечний фонд, який нараховував дуже багато застарілої літератури, не актуальної.

Поповнення бібліотеки літературою зробив на той час голова колгоспу Бєлінський, який подарував для бібліотеки такі книги : Джек Лондон - 2 томи, Т. Драйзер - 8 томів, Е. Золя - 6 томів. В бібліотеці не було «Кобзаря» Т. Г. Шевченка. Через деякий час цю книгу подарувала для бібліотеки Демчук Софія М., видання було 1932 року. Кучерук Федора Іванівна вишила і обробила обкладинку, тоді «Кобзар» став настільною книгою для відвідувачів, а потім і вона подарувала для бібліотеки Т. Шевченка «Гайдамаки» 1919р.

Двотижневик «Сільський господар», який виходив у Львові з 1939 р. приніс у бібліотеку Касянчук Андрій Пантелеймонович, щоб люди могли користуватися, кого цікавить сільське господарство. Підшивки цього журналу були також настільною книгою селян. І так, у бібліотеку стало ходити багато людей. Уже на кінець 1957 р. бібліотека нараховувала 840 читачів, з них - 210 діти. Для того, щоб залучати людей для відвідування, бібліотека разом з сільським клубом організували драматичний гурток, де були запрошені не тільки молодь, а і старші такі як : Струк Віктор, Демчук Софія, Янчук Гнат, Падлевський Семен, Шеремета Акіндін, Потейчук Софія, Федосюк Ананій та інші. Це все робилося для того, щоб зацікавити книгою. Люди приходили на репетиції, які відбувалися у бібліотеці, брали активну участь у різних виступах. Виступали не тільки у Ворончині, поїздки до інших сіл селян забезпечував транспортом голова колгоспу. Охочих було дуже багато, і так зростав авторитет бібліотеки.

З 1975 року у бібліотеці працює Демчук Ганна Степанівна, яка у 1980 році закінчила Луцьке культурно-освітнє училище. Бібліотека є активним культурним осередком на селі.

Кiлькiсть переглядiв: 344

Дата останньої зміни 15 Вересня 2019

Фотогалерея