Галерея фото Блог Дубищенської селищної бібліотеки

МОЯ НАЙПЕРША ВИШИВАНКА

У третій четвер травня вся Україна святкує день вишиванки. В цей гарний сонячний день у бібліотеці зібралося багато гостей, друзів та відвідувачів, одягнених у вишиванки, на свято творчого дозвілля "Моя найперша вишиванка».

ФОТО

"ЧОРНОБИЛЬ! ТИ У МОЇЙ КРОВІ"

Минуло 31 рік від дня Чорнобильської аварії та тієї квітневої ночі, коли ядерна трагедія радіаційним враженням накрила сотні населених пунктів і завдала безліч непоправних людських втрат.

Прикладом мужності та патріотизму є ті, хто першим прийняв на себе удар аварії, хто ціною власного здоров’я працював у зоні радіаційного забруднення, хто, залишивши рідні домівки, став переселенцем. Чимало з них відійшли у Вічність. Світла їм пам’ять…

Наслідки жахливої події відчутні і дотепер. Але рокам не під силу викреслити з пам’яті подвиг усіх, котрі у квітні 1986 року та подальші місяці і роки жертовно віддавали своє здоров’я, щоб зупинити Чорнобильську чорну біду. В бібліотеці відбувся сторітелінг:"Чорнобиль! Ти у моїй крові", а також ознайомилися з книжковою виставкою:"Чорнобиль: вічні біль і пам'ять" За допомогою вільного доступу до Інтернету користувачі переглянули документальний фільм:"Правда про Чорнобиль"..

Отож, схилімо голови перед пам’яттю загиблих у цій боротьбі. Пам'ятаймо про цю трагедію, щоб не повторити її в майбутньому!

ФОТО

ПОРАДИ ТІТОНЬКИ СОВИ

Цього року, з нагоди ювілейної дати - 50 річчя з дня заснування Міжнародного Дня дитячої книги (1967 р.) , в бібліотеці відбулося справжнє свято з веселими забавами, парадом книжок, ляльковими виставами, музичними, хореографічними виступами . А ще пройшов майстер клас по квілінгу, виготовлення книжкових закладок Інтернет - мандрівок. Відкрила свято бібліотекар , яка запропонувала дітям поринути у світ книги і казки неперевершеного казкаря Г.Х. Андерсена. Діти дізнались про те, що саме в день його народження відбувається урочиста церемонія нагородження дитячих письменників та художників премією, яка носить його ім’я. Продовжив свято парад дитячих книжок, які урочисто внесли до зали бібліотеки діти-читачі.

Бібліотекар, ще раз постарались донести до всіх дітей, які завітали на свято , що книга може подарувати людині ті крила , які дадуть їй бажання поринути у світ пригод і великих знань, адже читання за словами українського педагога і письменника Василя Сухомлинського, це ніби віконця, через яке діти бачать, пізнають світ і самих себе.
Сподіваємося, що читачі бібліотеки справді відчують ці крила добра, знань та натхнення після таких книжкових свят.

ФОТО

ГЕРОЇ - СЕРЕД НАС!

ФОТО

МИ ЧУЄМО, ТЕБЕ КОБЗАРЮ, КРІЗЬ СТОЛІТТЯ !

Березень в Україні часто називають Шевченковим. Нас просто не існує без Шевченка. У ньому - уся історія наша, усе буття, усі мрії.
І кожного року, як весна оновлює природу, так само поезія Великого Кобзаря оновлює наші душі.
Сьогодні усі небайдужі до цілющого пророчого Тарасового слова зустрілися в нашій бібліотеці.
Саме томукористувачам нашої книгозбірні було проведеновеб-подорож в Національний музей Тараса Григоровича Шевченка.

Дітки змогли віртуально познайомитися з музеєм, його залами, експонатами представленими в ньому.

Такожпід час веб-подорожі користувачі мали змогу переглянути інтерактивну екскурсію-гру«Шляхами Тараса Шевченка»,спеціально складену для учнів 1-4 класів. Вона включає в себе, крім розповіді про життя Тараса Шевченка, читання учнями віршів напам’ять, відгадування загадок, складання пазлу – репродукції однієї із картин художника.

Тарас Шевченко був людиною універсальних обдарувань та інтересів. Все його життя і творчість були присвячені українському народу. Поет мріяв про ті часи, коли його країна буде незалежною суверенною державою, коли в Україні шануватимуться мова, культура та історія народу, а люди будуть щасливими.

ФОТО

Моя мова - мова материнська

21 лютого у Міжнародний день рідної мови до бібліотеки були запрошені учні 3 класу школи, які стали учасниками мовознавчого турніру: «Моя мова - мова материнська».Насамперед бібліотекар Шадура Людмила Петрівна і Лебедич Марія Ксенофонтіївна ознайомили дітей з історієювиникнення свята. В Україні цей день відзначають з 2001 року, але українці завжди шанували і пишалися своєю рідною мовою, всупереч тому, що майже протягом трьох століть українська мова була під забороною. Увагу учнів було звернено на письменниківІ.Котляревського іТ.Шевченка, якібули основоположниками нової української літературної мови.А також учні взяли участь в цікавих розвиваючих іграх та у вікторині на знання української мови. Користувачі ознайомилися з викладкою літератури: "Ти наше диво калинове, кохана українська мово".

ФОТО

Ми Сотнею пішли на небо

20 лютого вся Україна вшановує пам’ять Героїв Небесної Сотні.Відзначаючи цю дату, в бібліотеці відбулася година пам'яті «Ми Сотнею пішли на небо.»
Під час заходу присутні переглянули документальні хроніки подій, які відбувалися в ті буремні часи на Майдані. Хвилюючою була розповідь вчителя історії Костів Юлії Василівни, а також переглянули слайд-показ«Волиняни – Герої Небесної Сотні».

Присутні запалили Свічу пам’яті та хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих героїв Небесної Сотні та військових, які боронили єдність та суверенність нашої держави у зоні проведення АТО.
До заходу була оформлена книжкова виставка, присвячена Героям Небесної Сотні та надана інформація про матеріали з періодичних видань цієї тематики:«Герої не вмирають: наші земляки Герої Небесної Сотні».

ФОТО

Їх долі обпалені війною

"За сум гіркий, за чорні дні
Пробач мені, навік пробач.
Я впав на тій чужій землі
Та тільки ти, благаю я, не плач",

- такі слова звучать у пісні Назарія Яремчука"Не жди мене", присвяченій пам'яті воїнів війни у Афганістані.

Щороку 15 лютого Україна вшановує учасників бойових дій на території інших держав. І хоч ми сьогодні знаходимось в умовах війни на території нашої Батьківщини, все ж знаходимо час для спогаду проінтернаціональнийподвиг українських солдат уХХ столітті. Так, разом з учнями 6 класу провели вечір-зустріч "Їх долі обпалені війною."Цікавою була розповідь Зелінського Валентина Михайловича.

Для сучасних школярів Афганістан - це просто країна в Середній Азії, а війна 1979-1989 рр. - просто рядок у підручнику історії. Саме для того, щоб змінити таке ставлення, ми проводимо пам'ятні заходи: розповідаємо про "каравани", моджахедів, афганську спеку, загони "стройбату", демонструємо документальні світлини та відео сюжети. Адже війна, незалежно від географії, залишається війною, а подвиг та жертва солдат залишаються безцінними та вічними.

ФОТО

ЮНІ ОБОРОНЦІ БАТЬКІВЩИНИ

Розцвітали під Крутами маки...
Догоряли свічки їхніх доль...
Не злякались... Ішли, як солдати
Під град куль, під пекельний вогонь.

«Хто не знає свого минулого, не вартий свого майбутнього»,– говорить народна мудрість. І це дійсно так, бо як дерево тримається на землі своїм корінням, так людина тримається на землі своїм минулим. Людина, яка не знає минулого – як перекотиполе, куди вітер подме, туди воно й котиться.

Саме тому, ми повинні знати свою історію, своє минуле. А історія наша вмита кров’ю і сльозами. Однією з найтрагічніших її сторінок є бій під Крутами. Дата 29 січня увійшла в українську історію як день пам’яті мужніх героїв, що душу й тіло поклали за самостійність, волю та незалежність Батьківщини.

99 років тому назад у бою під Крутами, понад 300 курсантів військової школи, студентів та гімназистів, рішуче відстоюючи право українського народу жити у власній державі, вступили у нерівний бій із значно переважаючим, добре озброєним і вишколеним противником і протягом кількох днів стримували на підступах до Києва величезну більшовицьку армію. В масштабах всесвітньої історії ця битва зовсім невеличка. Однак це – символ нескореного духу нашої нації. В бібліотеці відбувся історичний урок "Юні оборонці Батьківщини", переглянули фільм"Бій під Крутами," а також ознайомилися з викладкою літератури"Крути - наша слава, наша історія".

ФОТО

Соборна Україна: історія і сучасність

День 22 січня 1919 року ввійшов до національного календаря як велике державне свято - День Соборності України. Саме тоді на площі перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів: на велелюдному зібранні було урочисто проголошено злуку Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. Виголошення соборницької ідеї стало могутнім виявом творчої енергії нації та прагнення до етнічної і територіальної єдності.
Ті пам'ятні історичні події сформували підґрунтя для відродження незалежної соборної демократичної України та утвердження національної ідеї. У розмаї жовто-синіх знамен 22 січня 1990 року наші сучасники поєднали живим ланцюгом злуки Схід і Захід України.
Віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Ми маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки. Плекаймо все, що працює на ідею загальнонаціональної єдності, повсякчас пам’ятаючи про незліченні жертви, принесені на вівтар незалежності, соборності, державності. В бібліотеці відбулася інформаційна година:"Соборна Україна : історія і сучасність," користувачі переглянули фільм: "Акт Злуки: відтворення історичної правди" а також ознайомилися з викладкою літератури: "Віхи історії"

ФОТО

Різдвяний калейдоскоп: "Різдвяною стежиною до щастя і добра"

ФОТО

Літературна година: "Чисте золото таланту"

ФОТО

Голгофа голодної смерті

Мовчати про це не можна, не сила,
Від спогадів кров аж холоне у жилах.
Вмирали діти і немовлята,
Старі бабусі й вродливі дівчата,
Вмирали села…

ГОЛОДОМОР…

Від нього за приблизними підрахункамив Українізагинуло від 7 до 10 мільйонів людей.Вдумаймося в цю цифру.

Рік 1932 - 1933... найчорніший час між чорними часами в історії України. У світі не зафіксовано такого голоду, як той, що випав на долю народу найродючішої і найблагодатнішої землі.

Великий Голод… Не було тоді ні війни, ні суші, ні потопу ані моровиці. Абула тільки зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знав скільки невинного люду зійшло в могилу - старих, молодих, дітей і ще не народжених у лонах матерів. Наш народ пережив катастрофу, яка могла зупинити життя всієї нації. Голодомор приніс чималі страждання та смерть. Сьогодні ми зібралися вшанувати пам’ять жертв голодомору…Про це25листопадав нашій книгозбірні говорилось на історичному уроці: " Голгофа голодної смерті,"з учнями 3класу , а з учнями5-11 класів відбувся вечір -реквієм : "Голод-33-незагойна рана України." За допомогою вільного доступу до Інтернету переглянули документальний фільм:"Голодомор," а також ознайомилися з виставкою літератури:"Голодомор1932-1933рр.: вимогливий погляд історії".

ФОТО

День Гідності і Свободи. Пам’ятаємо, шануємо, гордимося

Три роки тому українці зробили свідомий вибір, коли перебороли страхи і взяли на себе відповідальність за долю країни. До Дня Гідності та Свободи користувачі ознайомилися з книжковою виставкою: «21 листопада – День Гідності та Свободи. Пам’ятаємо, шануємо, гордимося», і переглянули документальний фільм: «Революція Гідності. Як це було?»

День української писемності та мови.

9 листопада - День української писемності та мови. Це одне з наймолодших державних свят. Його запроваджено в 1997 році за ініціативою Всеукраїнського товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка.

У листопаді 1997 р. був виданий указ Президента України "Про День української писемності та мови". У ньому сказано, що за ініціативою громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства встановлено День української писемності та мови. Свято відзначається щорічно 9 листопада в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця.

9 листопада 2016 року на українському радіо відбувся шістнадцятий радіодиктант національної єдності.

Акція традиційно відбувається у День української писемності та мови і має на меті об’єднати усіх небайдужих навколо українського слова. У цьому році до акції приєдналися інаша бібліотека.

Об 11 годині на Першому каналі Українського радіо почалася годинна радіопрограма, присвячена акції: йшлося про історію радіодиктанту, його учасників, умови написання, а об 11:30 прозвучав власне текст.

Українське радіо запросило усіх охочих не лише долучитися і написати диктант, але й стати своєрідними співорганізаторами акції: створити свій власний осередок диктанту – зібратися родиною, колективом чи організувати написання у закладі, де ви працюєте або навчаєтеся, адже мета акції – не перевірка грамотності, а єднання!

До дня української писемності і мови бібліотека провела мовознавчий урок:"Батьківська мова моя", була представлена книжкова виставка - рекомендація:"Мова - духовний скарб нації".

МИ З УКРАЇНИ КОЗАЦЬКОГО РОДУ

Чотирнадцятого жовтня відзначається одне з найбільш шановних свят в Україні – свято Покрови Пресвятої Богородиці, або, як зазвичай кажуть, «Покрови» чи «Святої Покрови». За легендою, у цей день військо давніх русів на чолі з князем Аскольдом взяло в облогу Константинополь. Мешканці міста в гарячій молитві звернулись до Божої Матері з проханням про порятунок. Богородиця з'явилася перед людьми та вкрила їх своєю покровою (омофором). Після цього вороги вже не могли побачити цих людей. Як вказують деякі джерела, вражений Аскольд та його дружинники прийняли святе хрещення і стали християнами. Для козаків Покрова була найбільшим святом. Наші лицарі вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю козаки вважали своєю заступницею і покровителькою. Відомий дослідник звичаїв українського народу Олекса Воропай писав, що після зруйнування Запорозької січі в 1775 році козаки, що пішли за Дунай в еміграцію, взяли із собою образ Покрови Пресвятої Богородиці. Впродовж століть в Україні це свято набуло ще й козацького змісту та отримало другу назву - Козацька Покрова. З 1999 року свято Покрови в Україні відзначається як День українського козацтва.В бібліотеці відбулося свято:"Ми з України козацького роду," між учнями школи відбувся конкурс народної пісні, перемогу отримали учні2класу. Користувачі бібліотеки ознайомилися з викладкою літератури:"Прийшла Покрова - всохла діброва,"А перегляд мультфільмів пропригоди козаків, їхню винахідливість, кмітливість, добрий гумор додав усім гарного настрою.

ФОТО

До невмирущих джерел творчості Івана Франка

"...геній української нації,
розум і серце українців"
М. Т. Рильський

"Скрізь і завжди у мене була одна провідна думка - служити інтересам мойого рідного народу та загальнолюдським поступовим, гуманним ідеям. Тим двом провідним зорям я, здається не споневірився досі ніколи і не споневірюся, доки мойого життя"І.Я.Франко

З нагоди святкування 160 річниці від дня народження Івана Франка в нашій бібліотеці відбулась низка заходів присвячених Великому Каменяреві, з метою популяризації його літературної та наукової спадщини. А саме:
цикл заходів:

"До невмирущих джерел творчості Івана Франка"
-Книжкова виставка:"Непоборимий син землі"
- Ювілейна мозаїка :"Живим вогнем своїм я грію."
- Віртуальна екскурсія:"Життєвими шляхами поетової долі."
"В музей Івана Франка"
- Бібліо-цікавинки: "Пам'ятні місця Каменяреві. "
-Кінопоказ в Інтернет-центрі:"Екранізація творів Івана Франка."
- День читання вголос: "Не вмре поезія - не згине сила духу."

ФОТО

Із книжок про війну, про бої ми читаємо

Недільний ранок 22 червня 1941 року трагічною сторінкою увійшов у життя мільйонів українців. У цей день розпочалася найжахливіша війна в історії нашого народу — Велика Вітчизняна, яка забрала життя кожного п'ятого співвітчизника. День початку війни став в Україні історичним днем глибокої скорботи.
Відповідно до Указу Президента України від 17 листопада 2000 року з метою всенародного вшанування пам’яті українців, загиблих під час Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років, їх подвигу та жертовності щороку в нашій державі відзначається День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні.Саме тому до Дня скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні в бібліотеці було організовано виставку книг, фотографій, що висвітлюють перебіг подій на початку Великої Вітчизняної війни. Хвилиною мовчання вшанована пам’ять за загиблими.
Було проведено історичну годину :"Як довго ця війна тривала", присвячену вшануванню пам’яті мільйонів загиблих у роки Великої Вітчизняної війни та перегляд тематичного відеофільму.

ФОТО

Бібліовізит

В Рожищенській ЦБС започатковані бібліовізити, як одна з форм поширення кращого досвіду роботи бібліотек .
8 червня відбувся перший біліовізит в бібліотеку-філію Дубище. У бібліотеці селища Дубище присутні переглянули презентацію "Розробка екскурсійного маршруту:"Пам'ятками другої світової війни"", створений завідуючою бібліотекою та ознайомилися з досвідом роботи установи.

ФОТО

Історична година:"Євген Коновалець і наша доба"

Минає 125 років від дня народження Євгена Коновальця, котрий відійшов маючи лише 47 років. Історія вчить, що легше вмирати, легше приносити себе в жертву, легше закликати до жертви й посвяти, ніж будувати державне життя народу.Говорити про Євгена Коновальця - це говорити про формацію Січових Стрільців, про об'єднання низки націоналістичних груп в одну УВО, про ОУН.

Коновалець, мабуть, не мав особистого життя. Його життям були Січові Стрільці, УВО, а згодом ОУН.
В історії кожного народу приходять моменти, коли його провідники відчувають своє історичне покликання і ухвалюють такі рішення, які, на їхню думку, були б найбільшкориснимидля народу і його змагань. Це вирізняє їх з-поміж інших - на місце провідника групи, організації, народу.
Народився 14 червня 1891 р. в учительській родині в селі Зашків, поблизу Львова. Після навчання у народній школі та в гімназії, яку закінчив 1909 року, студіював у Львівському університеті (правничий факультет), готувався до юридичної праці. Вивчаючи юридичні дисципліни, пройшов ще й повний курс історії України під керівництвом професора Михайла Грушевського. Правничі науки – „хліб" для юриста, а знання рідної історії – це не лише поширення діапазону наукових знань, а й основне підґрунтя для людини, що прагне формувати політичну думку.
„У вогні перетоплюється залізо у сталь, у боротьбі перетворюється народ у націю" – ці слова полковника Коновальця і сьогодні є дороговказом для молодого покоління українців.
З учнями 9 класу відбулася історична година:"Євген Коновалець і наша доба." За допомогою вільного доступу до Інтернету діти переглянули відео-фільм:"Євген Коновалець," а також ознайомилися з викладкою літератури:"Герой українського народу".

ФОТО

Україна – держава європейська

День Європи в Українівідзначають у третю суботу кожного травня. Вперше заходи, присвячені цьому дню, проводилися в 2003 році.
Основою для появи цього свята стало підписання Декларації Шумана. Цей історичний документ був підписаний 9 травня 1950 року. Тоді в Парижі зібралися представники ряду європейських держав, які вирішили об'єднати свої сили для промислового розвитку та покращення виробництва військової техніки. Це стало фундаментом створення глобальної структури, яка пізніше втілилася в Європейському Союзі. Таким чином, провідні європейські країни змогли уникнути накопичення військового потенціалу один проти одного.
Намагаючись інтегруватися в європейське співтовариство, Україна і почала відзначати День Європи. В Україні свято сприймається як спосіб приєднання до тих цінностей, які дотримуються в ЄС.
Одним з головних місць, де має відбуватися святкування, можна назвати двометровий геодезичний знак, який символізує географічний центр Європи, що знаходиться на правому березі річки Тиса на Закарпатті.

«Всесвітній день вишиванки»

Вишива́нка,вишиванка —новітняназва народноїрусинської(українськоїй білоруської)сорочки, прикрашеної орнаментованоювишивкою. Важлива складова українського народного вбрання. Поділяється на жіночі й чоловічі сорочки. Має спільне походження з вишитими сорочкамислов'янських,балтійськихтагерманськихнародівСхідноїтаЦентральної Європи. Від часівсередньовіччя традиційно носиласяселянамияк повсякденний або святковий одяг; рідше —міщанами,шляхтоюідуховенством якспідня білизнаабо хатній одяг. ЗХХ століття стала елементом міської культури: носиться окремо, разом зкостюмом, як святковий, патріотичний та культовий одяг. Традиційна вишивка сорочок маєобереговезначення й різниться залежно від регіону. Більшість орнаментальних мотивів були розроблені вXIX столітті. Дизайнвишиванок увійшов до новітнього одягу, як тофутболки,сукні,блузки,краватки,купальники тощо.Старі назви — сорочка,вишита сорочка,вишивана сорочка.

ФОТО

Майстер - клас:"Писанкова магія"

Радісний надходить день,
Дзвонять дзвони: дзень-дзелень...
Всього декілька днів відділяє нас від величного свята... «Свято свят і торжество торжеств», —так іменуютьВеликденьправославні християни, яке цьогоріч припадає на1 травня.Цього дня весь християнський світ відзначає воскресіння Ісуса Христа з мертвих — подію, яка стала символом перемоги добра над злом, світла — над темрявою. А для християн, як усі ми добре знаємо, це день, коли Христос воскрес із мертвих заради спасіння людей.

Невід’ємною частиною Великоднього свята є крашанки й писанки.Яйце — це символ весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду. Майстер-клас з учнями 2 і 3 класів :"Писанкова магія" провела майстриня Сорока Марія, вона розповіла про історію виникнення писанки та техніку їх виготовлення. Діти із задоволенням розписали яйцяв декілька кольорів.

ФОТО

Дзвони Чорнобиля

Ми атомні заложники прогресу.
Вже в нас нема ні лісу, ні небес.
Так і живемо од стресу і до стресу,
Абетку смерті маємо – АЕС.
Л.Костенко

26 квітня 1986 року сталася найбільша техногенна аварія в історії людства–вибухнув четвертий реактор Чорнобильської АЕС і сумарна радіація ізотопів, викинутих в повітря, склала 50 мільйонів кюрі, що в 30-40 разів більше, ніж при вибуху бомби в Хіросімі в 1945 році. Вже пройшло 30 років, як ми живемо у післячорнобильській ері. Гіркий запах Чорнобилю, що тепер асоціюється в українців із небезпекою «мирного атому», назавжди увійшов у долю України. Чорнобиль став зловісним символом найсильніших саморуйнівних дій людини.

Час невпинно йде вперед. Віддаляється чорна дата Чорнобильської катастрофи. Нехай для всіх громадян України буде більше свят, ніж сумних дат. Нехай для всіх буде справжнє воскресіння нашого народу, але наприкінці квітня щорічно нас завжди пектиме Чорнобильська сльоза.Цього забувати неможна… У бібліотеці відбувся історичний урок:"Дзвони Чорнобиля," а також користувачі переглянули документальний фільм:"Чорнобиль - 30 років".

Чорнобиль 30 років

Інтернет - мандрівка:"Земля - наш спільний дім"

«... День Землі - це день відповідальності перед
нашою планетою, відповідальності перед людьми, які її
населяють, перед самою природою, частиною якої ми є».
С.П. Капіца

Міжнародний день Землі, який відзначається 22 квітня, можна сміливо назвати самим глобальним святом на нашій планеті. Це свято підтримується Організацією Об’єднаних Націй, оскільки воно спрямоване на збереження загального місця проживання всіх людей, повідомляєBeyond

Саме же свято в 1970 році придумав американський сенатором Гейлорд Нельсон. Спочатку свято відзначалося лише в США, але дуже швидко його популярність стала планетарною.

День Землі — це своєрідна масштабна акція, спрямована на привернення уваги всіх людей до існуючих і ймовірним проблемам нашої планети. Більшість з них стосуються питань охорони навколишнього середовища, глобального потепління, збереження рослинності на планеті і т.д. У зв’язку з цим одним з основних заходів цього свята вважається озеленення вулиць, міст, країн тощо. Також це свято відзначається для того, щоб звернути увагу людства на те, що багатства Землі потрібно берегти, щоб передати їх наступним поколінням людей. В бібліотеці відбулася інтернет - мандрівка :"Земля-наш спільний дім," а також користувачі ознайомилися з викладкою літератури:"22квітня - Міжнародний День Землі".

Всеукраїнський тиждень дитячого читання

З року в рік, наприкінці березня, у бібліотеках України проходить Всеукраїнський тиждень дитячого читання.

В бібліотеці юних читачів чекали цікаві та веселі заходи під девізом: «З книгою ми дружимо, живемо – не тужимо».

Тиждень дитячого читання дещо розширив свої рамки, включивши:

21 березня – Всесвітній день поезії і 2 квітня – Міжнародний день дитячої книги, який святкується в день народження Г.Андерсена.

1-й день - Відкриття розпочалося оглядом – екскурсією «В дім наш приходь – друзів приводь». Діти ознайомилися з книжково-ілюстративними виставками: «Книги ювіляри» , «Згадаймо їх імена» (письменники - ювіляри року), «До казкарів на день народження» (казкарі-ювіляри) прийняли участь у веселій шоу-вікторині "Ці милі,добрі книги", де діти відгадували загадки про літературних персонажів. З великою цікавістю старші читачі поринули у веб-мандрівку "Фентезі знайоме і незнайоме" де ознайомились з новими для себе авторами та книгами.

2-й день - «Письменники рідного краю – дітям» - літературна година

3-й день - «Ляльки чекають вас» - майстер клас – (до Дня лялькаря та театру). Діти знайомилися як поводитися з ляльками лялькового театру та постановкою голосу при читанні тексту.

4-й день - «Казковими слідами Г. Андерсена» - літературний круїз . Відеоперегляд мультфільмів "Як грати в казку" та ін..

5-й день. «Читання для реготання» - година гумору (до Дня сміху).

Всі наші юні читачі (учні 1-8 класів ) були не пасивними відвідувачами свята, а отримали можливість активного спілкування з друзями та книгами. Найактивніші школярі рекламували свої улюблені книги, готували елементи театралізації лялькового театру, привертали до книг своїх ровесників.

"Караюсь, мучусь, але не каюсь..."

«Шевченко не поет, а голос душі українського народу,його крик, сльоза і глибоке зітхання, стогін і разом з тим поклик гніву того народу»
Броніслав Нушіч, сербський драматург.
Тарас Шевченко — відомий український поет, прозаїк, художник і громадський діяч зі світовим ім'ям. Він завжди був патріотом України, вся його творчість, в основному, присвячена українському народу. Тарас Григорович мріяв про звільнення українців від соціального та політичного гніту. 9 березня виповнюється 202 роки від дня народження драматурга. Незважаючи на короткий життєвий шлях, Тарас Шевченко залишив великий відбиток у літературі і художньому мистецтві. Шевченко писав, в основному, в жанрі поеми («Гайдамаки», «Сон», «Катерина» та ін.), балади («Причинна»), повісті («Княгиня», «Музикант»). Загальновідомі збірки його віршів — «Кобзар» (рання творчість), «Три літа», «У казематі» (написані в ув'язненні).
Тарас Шевченко — автор більше 1000 художніх робіт, в основному, це пейзажі, портрети, жанрові малюнки. Він досконало володів технікою написання картин олівцем, пером, аквареллю та олією. Шевченку було присвоєно ступінь академіка з гравірування. Тарас Шевченко — геній планетарного масштабу. Його праці перекладені на більшість мов світу. У багатьох державах за межами України встановлено пам'ятники Шевченка. На честь поета названі парки, вищі навчальні заклади, бульвари, театри і вулиці.
В бібліотеці відбувся літературно-музичний калейдоскоп:"Караюсь, мучусь, але не каюсь..." вірші читали: Фірчук М., Івчук Л., Фірчук Д., Щерба А., Макарчик М., Бродосюк М., Оксенюк А., Косинець О., Венедиктов Я., Сумарук М., Ожогова Т., Катеринюк Н., а також за допомогою Інтернету переглянули фільм:"Тарас Григорович Шевченко," ознайомилися з книжковою виставкою:"Світова велич великого сина України."

ФОТО

"ДОЧКА ПРОМЕТЕЯ"

В бібліотеці відбувся літературний урок: "Дочка Прометея." Школярі підготували окрему програму, яка містила найяскравіші поетичні твори Лесі Українки та спогади про певні моменти з її життя. Зав. бібліотекою у свою чергу доповнювала дітям різноманітними цікавинками та біографічними довідками. Паралельно на заході звучали фортепіанні композиції Шопена та Шуберта, які так любила слухати та грати видатна українська поетеса, також переглянулидокументальний фільм: "Леся Українка,"ознайомилися з книжковою виставкою: "Я житиму сльозою серед співів.."

ФОТО

Мовознавчий урок:"Прилиньмо душею до перлин рідної мови"

Мово рідна, слово рідне,
Хто ся вас стидає,
Хто горнеться до чужого,
Того Бог карає.

Кожного року21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови.Це свято досить молоде. Воно було запроваджено у листопаді 1999 року згідно тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. Історія свята, на жаль, має трагічний початок.21 лютого 1952 рокуу Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної — бенгальської, мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. А починаючиз 21 лютого 2000 року, цей день відзначаємо і ми, українці. Мова — це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кілька тисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. В бібліотеці було проведено мовознавчий урок:"Прилиньмо душею до перлин рідної мови",декламували вірші промову: Супрун Яна , Панасюк Саша, Фірчук Дарина , Панасюк Вадим,Макаров Андрій,а також діти переглянули викладку літератури:"Ти наше диво калинове , кохана українська мово"Книги та журнальні статті, представлені у ній, дають змогу нашим читачам дізнатись про рідну мову ще дуже багато цікавого. За допомогою Інтернету діти шукали відповідіна запитання до вікторини, відгадували загадки від Дмитра Білоуса, підбирали синоніми до слів, складали слова із літер,розповідали прислів'я і приказки. Ми разом згадували застарілі слова , що поступово зникають, говорили про нові, що збагачують мову.

Небесна Сотне, Ви тепер святі

Минає два роки від тих трагічних подій. На жаль, за цей час довгоочікувані зміни так і не відбулись. Але ми усі впевнені, що вони будуть здійснені у найближчому майбутньому. Адже це наш спільний обов'язок перед Небесною сотнею.
Напередодні трагічних роковин у бібліотеці відбувся урок патріотизму"Небесна Сотне, Ви тепер святі", з вступним словом виступила зав. бібліотекою, вірші читали:Катеринюк Надійка, Супрун Яна, Шологон Ігор ,Макаров Андрій,Ожогова Таня,Оксенюк Анастасія, хвилиною мовчання вшанували пам'ять героїв, а також переглянули викладку літератури«Герої не вмирають».Її матеріали розповідають про мирне життя кожного із героїв, про їхній подвиг, про страшний злочин держави проти свого народу.За допомогою пункту вільного доступу до Інтернету переглянули відеофільм "Небесна сотня".

ФОТО

Зустріч з депутатом Волинської обласної ради Котюком Сергієм Сергійовичем

Сьогодні завітав до бібліотеки депутат Волинської обласної ради Котюк Сергій Сергійович. Його радо зустріли читачі бібліотеки,хороше враження склалося в нього про роботу нашої бібліотеки іі оформлення та про творчу виставку місцевої художниці Геньо Лесі. Незважаючи на складні часи в Україні Сергій Сергійовичподарував килимову доріжку. Завідуюча бібліотекою і всі користувачі бібліотеки щиро дякували за подарунок. Депутат пообіцяв ще навідатися до бібліотеки і допомогти в матеріально технічній базі бібліотеки. Щиро дякуємо за подарунок!

Крути - наша слава, наша історія

Минає рік за роком,
Нестанно дні пливуть,
І у віки залізним кроком
Герої Крут ідуть.

“Хто не знає свого минулого, не вартий свого майбутнього,”- ці крилаті слова дуже мудрі. Так, ми повинні знати історію свого народу. А історія наша вмита кров’ю і сльозами. Однією з найтрагічніших сторінок єбій під Крутами.Щороку,29 січня, ми вшановуємо пам'ять про ці трагічні події.

98 років минає з часу(29 січня 1918 року), коли на боротьбу з жорстоким ворогом стали ще зовсім юні герої, які ніколи не тримали в руках зброї – студенти Київського університету Святого Володимира та учні гімназії імені Кирило- Мефодіївського братства.Їх було триста.І вони поклали голови за волю України.Напередодні 98-ї річниці Битви під Крутами у бібліотеці відбувся історичний урок: "Крути - наша слава, наша історія," користувачі ознайомилися з викладкою літератури а також переглянули документальний фільм: "Бій під Крутами".

ФОТО

Трагічні сторінки історії

27 СІЧНЯ - МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОКОСТУ

27 січня, відзначається Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту, проголошений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року. Співавторами цього документа виступили 100 держав світу. Він розроблений в пам'ять про жертв нацистського терору під час Другої світової війни. Україна на державному рівні приєдналася до відзначення цієї міжнародної дати у 2012 році, хоча й була однією з шести країн-ініціаторів прийняття оонівської резолюції.

Голокост з давньогрецької перекладається як «всеспалення» й означає систематичне переслідування і знищення (геноцид) євреїв нацистською Німеччиною і колабораціоністами протягом 1933-1945 років, внаслідок якого загинуло близько 6 мільйонів осіб. Жертвами Голокосту були також інші етнічні та соціальні спільноти, яких нацисти переслідували і знищували - цигани, гомосексуалісти, масони, безнадійно хворі тощо.

Дата 27 січня обрана невипадково: цього дня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили в'язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті Аушвіц-Біркенау неподалік польського Освенціма. На час звільнення у таборі перебувало близько 7 тис. в'язнів. Люди були вкрай виснажені, багато хто з них перебував на межі смерті. В період з 1941-го по 1945 роки у концентраційному таборі Аушвіц було знищено близько 1,4 млн людей (з них понад мільйон - євреї).У цей день, День скорботи і пам’яті, ми приєднуємося до загальної печалі і прагнемо співчувати всьому цьому болю та втраті, ім’я якої Голокост. Її ніяк не заповнити. Вже не запобігти. Але нехай живе надія, що подібного більше ніколи неповторитися! Будемо пам’ятати...В бібліотеці відбулася виховна година з учнями 5класу:"Трагічні сторінки історії," класний керівник Костів Юлія Василівна розповіла проце страшне і нелюдське явище, яке відбувалося в період 1933-1945-х років і що отримало назву - Голокост, що призвело до умисного винищення практично однієї третини євреїв, а також незліченної кількості представників інших нацменшин, породжене ненавистю і фанатизмом, затятим расизмом і принизливими забобонами, які панували тоді в фашистської Німеччини - НЕ ПОВИННО ПОВТОРИТИСЯ! Також за допомогою Інтернету переглянули документальний фільм"Голокост.Історія трагедії".

Голокост.Історія трагедії.

Сила великої Злуки

Велична і свята, моя ти Україно!
Лише тобі карать нас і судить,
Нам берегти тебе, Соборну і єдину
І нам твою історію творить!..

22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві в урочистій атмосфері відбулося проголошення Акта злуки УНР та ЗУНР в єдину незалежну державу. У зачитаному на зборах “Універсалі соборності”, зокрема, відзначалося: “Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка”. Наступного дня Акт злуки майже одностайно був ратифікований Трудовим конгресом України.

В бібліотеці проведено історичний урок:"Сила великої Злуки,"користувачі ознайомилися з викладкою літератури:"Соборна мати-Україна одна для всіх, як оберіг," а також переглянули фільм:"Злука".

ФОТО

злука

З НОВИМ РОКОМ! З РІЗДВОМ ХРИСТОВИМ!

З Новим роком!
З новим щастям!
Хай завжди в очах іскряться
Усміх, радість і кохання,
Хай здійсняться всі бажання!
Дай Боже Вам любові і тепла,
Добра в сім'ї і затишку в оселі,
Щоб щастя світла музика текла
В різдвяні свята, щедрі і веселі!
Хай здійснює бажання рік Новий,
Хай ваші бібліотеки процвітають,
З чудовим святом, радості і мрій
Я щиро і сердечно Вас вітаю!

Книжкові барви Івана Чернецького

З нагоди 80-річчя від дня народження відомого Волинського поета, прозаїка, гумориста Івана Чернецького відбулася літературна година : "Книжкові барви Івана Чернецького."Завідуюча бібліотекою ознайомила присутніх з життєвим та творчим шляхом митця. Користувачі читали вірші і гуморески а також ознайомилися з викладкою літератури:"Письменник рідного краю"

ПОДАРУНКИ ДО ЗИМОВИХ СВЯТ

Передноворічна пора - казкові дні. Половина принади новорічного свята - в передчутті й чеканні, в приготуваннях до нього, чи не так? У цей дивовижний час ми самі стаємо чарівниками, бо можемо творити диво - подарунки своїми руками!
Для створення святкової атмосфери, розвитку фантазії і творчих здібностей, підтримки сімейних традицій завідуюча бібліотекою запросила читачів у творчу майстерню :«Подарунки до зимових свят».
Всі бажаючі могли зробити своїми руками будь-які роботи на новорічну тематику: поробки, подарунки, новорічні листівки, новорічних персонажів, прикраси інтер'єру.

Голодомор - наша печаль і скорбота

Пекельні цифри і слова
У серце б’ють, неначе молот,
Немов прокляття ожива,
Роки ті чорні, голод...голод...

З метою поглибити знання учнів про Голодомор 1932 – 1933рр., його причини та наслідки; виховувати почуття стурбованості кожного долею невинних жертв; навчати сприймати чужу біду, чужий біль як свої власні; сприяти пробудженню бажання вивчати історію своєї держави, берегти її традиції, уболівати за майбутнє країни - відбувся вечір-реквієм“ Голодомор - наша печаль і скорбота.” Із вступним словом виступила вчитель історії Костів Юлія Василівна.Присутні хвилиною мовчання вшанували пам'ять невинно загиблих українців, переглянули відеофільм"Невідома Україна Великий злам."На завершення заходу відбулася презентація книжкової виставки:"Голодомор 1932-1933рр.: вимогливий погляд історії"

Ящиро надіюся, що після сьогоднішнього заходу кожен учасник задумається над своїми помилками, почне цінувати те що має, переосмислить своє минуле, теперішнє і майбутнє…. адже сьогодні кожен мав можливість порівняти своє безтурботне життя з тодішнім пеклом, а в їхніх серцях ніколи не згасне вогник пам’яті і співчуття.

Запаліть свічку, і згадайте всіх тих, хто страждав і помер під час великого голодомору!

ФОТО

КРИНИЦЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГІДНОСТІ

В українському календарі з'явився ще один пам'ятний день, як велике державне свято - 21 листопада - День Гідності та Свободи.

З метою вшанування патріотизму і мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року-лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів України та її європейського вибору, збереження та донесення об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку ХХІ століття вбібліотеці відбувся урок гідності:"Криниця національної гідності,"а також переглянули фільм:"Революція Гідності"На завершення заходу відбулася презентація книжкової виставки:"Навіки слава Україні,героям слава навіки!".

ТИ - НАШЕ ДИВО КАЛИНОВЕ, КОХАНА УКРАЇНСЬКА МОВО!

До Дня української писемності та мови в бібліотеці відбулося свято" Рідна мова чиста , як роса"З вступним словом виступила вчитель української мови та літератури Квашук Наталія Петрівна , ведучими свята були Дудар Розалія та Охримчук Яна. Дітивідгадували загадки,пояснювали значення прислів'я про мову, добирали слова - рими, щоб вийшов вірш , звучали пісні про рідну мову , вірші, також за допомогою Інтернету діти переглянули"Презентація про Мову"

Користувачі ознайомилися з викладкою літератури "Ти - наше диво калинове, кохана українська мово!".

Презентація про Мову

Презентація книги В.Гжицького"Опришки"

До 120 річчя від дня народження українського письменника і драматурга Володимира Гжицького в бібліотеці було проведено презентацію книги"Опришки".

Ой, була в нас ненька - мати, Запорізька славна Січ

Відомий дослідник звичаїв українського народу Олекса Воропай писав, що після зруйнування Запорозької Січі в 1775 році козаки, що пішли за Дунай в еміграцію, взяли із собою образ Покрови Пресвятої Богородиці.

Впродовж столітьв Україні це свято набулоще й козацького змісту та отримало другу назву-Козацька Покрова.

З 1999 року свято Покрови в Україні відзначається як День українського козацтва,Указом Президента України Петра Порошенка День захисника Вітчизни відзначатимуть щороку 14 жовтня, у Деньукраїнського козацтва.З нагоди цих свят у бібліотеці-філії було організовано виставку-вшанування "Вартові української землі", де були розміщені матеріали про учасників АТО. Також була оформлена тематична поличка "Козацький рід - це славний рід,це предків наших оберіг" та проведено свято "Ой, була в нас ненька- мати , Запорізька славна Січ". За допомогою доступу до мережі Інтернет усі присутні мали змогу переглянути документальний фільм "Запорозькі козаки".

ФОТО

30 вересня –Всеукраїнський день бібліотек

Символічно, що саме в день Віри, Надії, Любові і матері їх Софії (мудрості) відзначається це свято. Сама назва - Всеукраїнський свідчить, що це свято не тільки професійне, а загальнонародне, адже кожна людина хоча б раз у житті була у бібліотеці, а для багатьох вона стала рідною домівкою, бо без книги нема знань, поступу вперед.

Бібліотека… Серце завмира,
Коли пірнаю в тишу таємничу,
Святилище пізнання і добра,
Що в майбуття через минуле кличе.
Бібліотека – море книг,
Бібліотека – храм науки...
Переступайте наш поріг,
Беріть скарби нетлінні в руки!

Хочу привітати всіх своїх колег із цим чудовим професійним святом, побажати Вам - долі світлої, щоб освітлювала Вам шлях, Ангела Спасителя, щоб оберігав Вас, мрії блакитної, щоб обов'язково збулась, любові неземної, щоб полонила Вас, краси золотої, щоб зігрівала серця, успіхів на професійній ниві.

Такожя хочу привітати із святом наших шановних читачів, без яких не було б і нас, бібліотекарів та бібліотечних волонтерів, серед яких є дорослі і діти і які так допомагають нам у нашій роботі.

Вам вітання найкращі
Подарує хай весь світ.
І сама чарівна осінь
Принесе хай Вам привіт!

СТЕЖКАМИ ПАРТИЗАНСЬКОЇ СЛАВИ

В бібліотеці була проведена історична година: "Стежками партизанської слави,"користувачі переглянули документальний фільм:"Партизани" а також ознайомилися з викладкою літератури"22 вересня-День партизанської слави".

Україно, ти душа великого народу

Напередодні найважливіших свят нашої країни - Дня Державного прапора України та Дня Незалежності в бібліотеці було проведено історико-літературну годину:"Україно, ти душа великого народу."Кожен отримав змогу зробити екскурс в історію нашої країни - від прадавніх часів до сьогодення, прослідкувати шлях складного державотворення, ознайомитись з історією затвердження державних символів, згадати видатних українців які впродовж багатьох віків ціною власного життя здобували для батьківщини свободу та незалежність. Сьогоднішня зустріч примусила задуматись кожного ще раз над тим, що ти на землі - людина, і не просто людина, ти - українець, українець патріот. На жаль, Україна день своєї незалежності зустрічатиме у стані неоголошеної війни, коли кожного дня гинуть люди, які захищають незалежність і територіальну цілісність України, їх пам'ять вшанували хвилиною мовчання.

Була розгорнута книжково-ілюстративна виставка "Ти прекрасна, моя Україно, нашого народу дім", де представлена література, яка висвітлює цю доленосну подію в історії нашої держави й дає цілісне уявлення про основні віхи становлення її незалежності. Композицію із квітів зробила Супрун Яна.

В СЕЛО

Іду в село і бачу, як тополі
Мене вітають поглядом здаля.
Як легко дихають у квітучім полі,
Коли під сонцем ніжиться земля...

Мене в селі завжди чекає мати,
Там квітнуть мальви, білі спориші,
І як цей край Волинський не кохати,
Коли він будить струни у душі.
Люблю село, яке мене зродило,
Долини, луки, верби і мости.
І ті стежини, що у ліс водили,
Курні шляхи любові й доброти.

учениця 7 класу
Дубищенської школи
Рожищенського району
Волинської області
Дудар Розалія

НАЙКРАЩИЙ КУТОЧОК ВОЛИНІ

Назва селища Дубище співзвучно перекликається зі словом дуб. Дуб усім деревам дерево. Наші предки вірили що це дерево Бога грому Перуна. Грізний був Перун перший серед слов’янських богіві богинь. Усе живе і не живе тремтіло перед його силою і був він страшний в своєму гніві: дуже потрясав світом метаючи вогняні стріли, в одну мить спопеляв непокірних. Щоб задобрити Перуна,слов’яни поклонялись його дереву-дубові,приносили жертви у священних дубових гаях. На честь бога у святилищах день і ніч палали багаттяз дубовихдров, служителісвятилищне даремне пильнували щоб вогонь не згас бо тодіїх чекала страшна кара. Отожіз давніхдавендуб ознака сили,святості, найвищоїшани.

Легенда про Дубище

Красивий парубок покохав молодицю. Хотіли вони одружитися та кляті вороги на Русь набігли. І пішов парубок землю рідну захищати. Просив він дівчину, щоб пам’ятала і чекала його. Проте не витримала молодиця і віддала своє серце іншому. Повернувся парубок додому і заплакав з відчаю. Не став її докоряти, а лише просив Перуна зробити його дубом в її садочку. Щоб виходила вона в садочок і слухала як він плаче, щоб кожного мандрівника міг він своїми гілками вкрити і розповісти про свою долю. І зробив його Бог дубом в тім садочку, і тепер кожен раз коли відпочиваєш під дубом в тім садочку, чуєш розповідь про долю того парубка: Господи! Спасибі тобі, щоб не розлучив мене з коханою моєю не во плоті, буду я віками стояти, любов прославляти, добро людям давати, рани промивати, недугпроганяти. Прости мені, Господи, хоробрим я був, молодицю кохав! Забула вона мене, зрадила. Користь роду людському несу, в віках земну красу. Здоровими вам кохання хранити. Їжте мене, рота промивайте, від голоду спасу, теплом зігрію, недуг прожену, темні сили здолаю. Від зливи я вкрию, серце заспокою! Спаси і помилуй, Господи, рід людський!...

Учениця 8 класу Вальчук Вікторія
Дубищенської школи
Рожищенського району
Волинської області

Слово писемне – безцінний здобуток слов’ян

Відбувсяусний журнал «Слово писемне – безцінний здобуток слов’ян»,присвячений Дню слов’янської писемності та культури. В Україні його відзначають 24 травня згідно Указу Президента України від 17 вересня 2004 року.Цікаву змістовну подорож у документальну історію людства здійснили учні. Книжкова виставка «Там де живе рідна мова, живе український народ» доповнила виступ бібліотекаря. Виставка присвячена українській писемності. Вона ознайомила дітей з літературною спадщиною нашого народу, культурою української мови, з книгами, які сприяють відродженню та інтересу до рідної мови та її витоків.Захід доповнила мультимедійна презентація «Велика справа Кирила та Мефодія», під час якої діти дізнались про витоки української мови , її місце серед інших слов’янських мов, походження і розвиток. На честь вшанування пам’яті святих рівноапостольних братів Кирила та Мефодія діти прослухали «Гімн святим Кирилу та Мефодію», які були просвітителями слов’ян.

Крізь війни , згарища і кров несли ви світові любов

8 травня в рамках відзначення Дня пам’яті і примирення та 70–ї річниці Перемоги над нацизмом відбувся урок пам'яті: "Крізь війни , згарища і кров несли ви світові любов".

Обласний семінар для директорів централізованих бібліотечних систем на тему «Ефективне управління бібліотекою в сучасному вимірі» відбувся в Рожищенській централізованій бібліотечній системі.

Спочатку віруючі збирались помолитись Богу в будинку Розалії Францівни Полєшко. Першим ксьондзом був Чеслав, його наступником - ксьондз Марек, які проводили літургію польською мовою. Згодом у1995 році зайняв Богом освячену посаду ксьондз Бурнік Роман,який перш за все Літургію став проводити українською мовою,тому щосеред присутніх було багато дітей, які не розуміли польської мови. Самексьондз Роман став ініціатором побудови костелу Святої Матері БожоїФатімської у 1999 році. Верхівка костелу стрімко піднята вгору, ніби»хочедістатися самого неба. Це костел типу однонановий з розширеними трансептами. У вівтарній частині є оригінальний вівтар, який представляє собою камінь прямокутної форми, вага його становить 5,6 тонн, подарований жертводавцями з парафії Святої Марії Магдалини міста Гельдерн (Німеччина). Жертводавці парафії Пресвятого Серця Ісуса міста Кроге-Ерендорф подарували орган. У храмі завжди панує атмосфера затишку, спокою, Божої любові і благодаті.

ФОТО

Чорнобиль: вічний біль землі

Чорнобиль… Це слово стало символом печалі і скорботи, символом трагедії, що сталася 26 квітня 1986 року. Тієї весняної ночі почався відлік Чорнобильської катастрофи, почалася Чорнобильська ера. Вона вразила весь світ, приголомшила людей страшним розмахом незвіданої раніше біди, трагічні наслідки якої відчуватиме не одне наступне покоління. Від аварії на ЧАЕС в Україні постраждали мільйони людей. Ця трагедія зачепила долю кожного українця, сколихнула життєве дерево багатомільйонного народу. В бібліотеці була проведена година пам'яті:"Чорнобиль:вічний біль землі" а також користувачі переглянули фільм:"Чорнобиль. Хроніка важких тижнів" і ознайомилися з викладкою літератури:"Чорна біль України".

РОЖИЩЕНСЬКІ ПИСАНКИ

НапередодніВеликоднядуша кожної людини сповнена найкращих почуттів радості та свята. Це дійсно світлі дні, неодмінним атрибутом яких є яйце - символ Всесвіту. Вже стало доброю традицією щорічно напередодні Великодніх днів організовувати у нашому районні конкурс пасхальних композицій. Здавна відомо, щописанка- це символ життя, де криється таїна будови світу й руху небесних світил.Створюючи писанки, наші предки малювали знаки-символи, які захищали від вогню, блискавки, бездітності, хвороб та неврожаю. Правильно написана писанка вважалася універсальним талісманом. Розпис писанок супроводжувався особливими обрядами і зміни в орнаменті не допускалися, оскільки писанка втрачала свою магічну силу. Також говорять, що малювати писанки краще у Чистий Четвер , або у Світлу Суботу , тоді ваша сім'я стане дружніше, забудуться всі негаразди й суперечки. За вишуканістю і витонченістю виконання українські писанки не поступаються всесвітньо відомим шедеврам іранських, індійських, китайських та японських мініатюр, а Поліські і Волинськіписанки завжди вважалися зразками вищого прояву художнього смаку. У цьому можна переконатися відвідавши нашу виставку.

Щороку в березні, напередодні, або під час весняних канікул у бібліотеках України для дітей проходить Всеукраїнський тиждень дитячого читання. Початок цій чудовій традиції було покладено більше 70 років тому. У незалежній Україні Всеукраїнський тиждень дитячої та юнацької книги засновано 22 лютого 1993 року. Цей захід було створено з метою заохочення дітей до читання книг, в час, коли інтенсивний та швидкий розвиток інформаційних технологій, комп’ютеризації, Інтернету набувають все більшої популярності. І хоча ХХІ століття манить нас все новими і новими дивами техніки, хоч Інтернет стає хлібом насущним сучасної молоді, книга не втрачає своєї цінності, вона не може її втратити, адже друковане слово – це глибина думки, це оаза мудрості, яку не спроможна закреслити історія, яку ніколи не зможе знищити спам чи вірус. Ніщо не зможе замінити спілкування дитини зі справжньою книгою. В рамках Тижня дитячої та юнацької книги відбулися різноманітні заходи, які мали на меті привернути увагу дітей до друкованого слова, виховати у них читацьку культуру, зокрема, виставка книг «Улюблені казки», конкурс на кращу ілюстрацію до казки, літературна розважалочка за мотивами казок.

Юні читачі із задоволенням взяли участь у казковій вікторині, інтелектуальній грі «Продовж прислів’я». Про її Величність Книгу лунали віршовані рядки у виконанні Вакуліч Тетяни, Дудар Розалії, Іщук Анастасії, Тарасюк Софії, Зарицької Інни. Відео-презентації про створення книги, найкреативніші книги, найбільші бібліотеки світу вдало доповнювали цікаві розповіді ведучих з історії книги.

Протягом тижня дитячого читання у бібліотеці пройшли: Ерудит-лото «Сторінками улюблених книг»; відео-перегляд літератури «Письменники – ювіляри 2015 року»; казкове асорті «Літературні грінки»; година спілкування «Улюблена книга моєї родини»; «Живий класик української літератури» - саме так можна схарактеризувати Ліну Костенко. Її зараховують до складу так званих «шестидесятників», вона перетерпіла радянську цензуру, яка протягом 16 років забороняла їй опубліковуватись. Вона і сьогодні не дає собі відпочити, постійно турбуючись про рідну країну та народ. Щорічні поїздки у Чорнобильську зону цьому тільки підтвердження. Враховуючи вище зазначене, ми просто не могли не згадати про Ліну Костенко в рамках тижня дитячого та юнацького читання. І не просто згадати її тернистий життєвий шлях, а й в черговий раз почути її поезії. Так, читачі бібліотеки зачитували улюблені твори поетеси, а також слухали виконання від відомих українських акторів: Богдана Ступки, Ольги Сумської, Володимира Горянського та інших.

Кобзарева скарбниця

Для кожної людини Шевченко – вічний вогонь, що ніколи не згасне. Без його імені не можна уявити нашої літератури, історії, культури нашого життя. Творчість Шевченка – це святиня, якою дорожить український народ. Гортаючи сторінки його творчості, переосмислюючи минуле і сьогодення, спадає на думку, ніби вчора Т.Г. Шевченко писав, де мріяв про кращу долю України.

І оживе добра слава,
Cлава України.
І світ ясний, невечірній
Тихо засіяє...
Обійміться ж, брати мої,
Молю Вас, благаю..

До дня народження українського КобзаряТараса Шевченка в бібліотеці відбувся літературно-музичний калейдоскоп:"Кобзарева скарбниця,"організованакнижкова виставка:"Світова велич великого сина України,"а також користувачі переглянули відео-ролик:"Шевченківськими місцями".

Київ Кобзаря

Символ нашого національного відродження

Скромний священик з маленького села, що став одним з основоположників української композиторської школи.Михайло Вербицький– композитор,що своєю музикою ожививНаціональний гімн України, поєднавшиєвропейські мотиви із національними.4 березня вся українська спільнота відзначає 200-річчяз дня народження митця.Напередодні цієї урочистої події,ми запросили своїх читачів улітературно-мистецьку подорож:«Творець державного гімну».Діти здійснили віртуальний екскурс Яворівськими дорогами Михайла Вербицького, адже саме там тривалий час жив і працював великий композитор і священик.

Також вони ознайомились з історією створення національного державного гімну України, з історією перетворення патріотичної пісні «Ще не вмерла Україна» в державний символнашої країни.Неодноразовона заході звучалоурочисте виконання державного гімну.

Також дітям була представлена література, яка містить матеріали про життєвий шлях та творчий доробок Михайла Вербицького.Родзинкою нашої літературно-мистецької подорожі став перегляд відео ролика з виконанням гімну на чотирнадцяти мовах світу.

ФОТО

Гімн України 14-ма мовами...

Літературний диліжанс:
"Вічний живий голос"

Сьогодні, 25 лютого, виповнюється 144 роки з дня народження видатної української поетеси Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач-Квітки).
Леся Українканародилася 25 лютого 1871 у Новоград-Волинську. Відома українська письменниця, перекладач, культурний діяч. Писала у найрізноманітніших жанрах: поезії, ліриці, епосі, драмі, прозі, публіцистиці. Також працювала в ділянці фольклористики. З її голосу записано 220 народних мелодій. Вона брала активну участь в українському національному русі.
Відома завдяки своїм збіркам поезій «На крилах пісень» (1893), «Думи і мрії» (1899), «Відгуки» (1902), поем «Давня казка» (1893), «Одно слово» (1903), драм «Бояриня» (1913), «Кассандра» (1903–1907), «В катакомбах» (1905), «Лісова пісня» (1911) та ін.
Леся Українка важко хворіла і померла 19 липня (1 серпня) 1913 р. у Грузії, Сурамі.До цієї дати у нашій книгозбірні відбувся літературний диліжанс:"Вічний живий голос".

Обличчя української історії Леся Українка

Шануймо мову-серцем і вустами

Любіть Україну, у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її вічно живу і нову
і мову її солов'їну.
В. Сосюра

Щороку 21 лютогоми відзначаємо День рідної мови. У світі налічується близько трьох тисяч мов. І серед них – ніби запашна квітка в чудовому букеті – українська мова. Її багатство і краса, витонченість і мелодійність визнана світом. Мова – це найважливіший засіб людського спілкування і кожен народ по-своєму у ній неповторний. Український народ творив свою мову впродовж віків, заносячи до мовної скарбниці добірний нектар слова, а слово – найвірніший посланець з минулого в сьогодення і з сьогодення у прийдешнє. Наприклад, Михайло Старицький подарував нам такі слова, як мрія, майбутнє, байдужість, завзяття, темрява, приємність, чарівливий, знадливий, пестливий, привабливий, потужний та багато-багато інших. Леся Українка залишила нам у спадок промінь, а її мати – Олена Пчілка – дала життя словам мистецтво, переможець, променистий, палкий та ін. Годі навіть гадати, як би ми могли обходитися без таких слів, як отвір, привид, свідоцтво, чинник, однак усі вони з'явилися завдяки Івану Франку.Та на жаль, усі ми знаємо, що зараз Україна переживає скрутні часи, але кожен із нас має надію, що ми всі разом відбудуємо нашу державу, зробимо її могутньою, багатою, сильною. Ми молимося за це Пресвятій Богородиці. І тому на знак підтримки нашої рідної мови у нашій книгозбірні відбувся лінгвістичний турнір"Шануймо мову-серцем і вустами", який має на меті ознайомити дітей із скарбами української мови, підняти почуття патріотизму та гордості.

Хто забуває минуле, той повторює його...

Ми їх всі пам'ятаємо.
Вони випалили в наших серцях поле,
і рана ще кровоточитиме в багатьох поколінь.
Це було в Києві, на Майдані, рік тому, 20 лютого...

Афганістан - ти мого серця біль

Відгомін афганської війни... Такий далекий і такий болючий, такий жорстокий і водночас близький.
На тій пекельній війні гинули юні солдати -- рідні синочки, вчорашні випускники шкіл і училищ. Та, непотрібна моєму народові, війна забрала і скалічила юнь, яка стала б поетами і співаками, художниками і лікарями, будівельниками і хліборобами.
Ми завжди пам'ятатимемо про воїнів-визволителів, які своє життя віддали, захищаючи інтереси держави і завжди будемо вшановувати їх пам'ять.
В бібліотеці до цієї дати було проведено урок мужності:" Афганістан - ти мого серця біль."Звучали вірші, присвячені героям, звучали заклики, які так і просять підростаюче покоління ніколи не ставати на шлях війни, адже будь-яка війна - жахлива, а також переглянули документальний фільм"Афган"
Учні вшанували хвилиною мовчання пам'ять тих, хто поліг в афганських ущелинах, та кланяються тим, хто прийшов з війни живим, хоча з пораненою душею.
На обличчі кожного з присутніх ми можемо побачити неприхований біль та тугу.
Отже пам'ятаймо ветеранів, виявляймо розуміння до тих, хто пройшов через війну, і для кого вона триває досі. У спогадах, снах і думках. Вони цього заслуговують.

А війна для людей – то пекельна рана,
Йшли солдати у бій, йшли у гори Афгана.
Та пустеля страшна, лиш життя забирала,
І війна за «ніщо», дуже довго тривала.
Скільки їх полягло, не злічити нікому,
Нам не відданийбіль, не відчутна та втома.
Знаємо лиш, що людьми тими, воля їм кута,
Пам’ять вічно жива і ніким не забута.
І лишень з часу в час кровоточить та рана.
Снитьсяйдуть вони в бій… йдуть у гори Афгана.

"Афган" Андрея Кондрашова (2014) Документальный фильм

Країна сонячного добра Всеволода Нестайка

Українська дитяча література не може похизуватись великою кількістю письменників, які трудяться для малечі. Але кожен з них – постать відома та знана не тільки в Україні, а й поза її межами. І якщо розміщувати їх у певній символічній ієрархії, то на вершині буде безсумнівно Всеволод Настойко – автор славнозвісних «Тореадорів з Васюківки». Герої цієї книги – Ява та Павлуша – на сьогодні розмовляють вже більше 20 мовами різних країн світу.
30 січня 2015 року Всеволоду Нестайку могло б виповнитись 85 років. На жаль, письменник не дожив менше року до цієї дати. Його книги, а також різні біографічні матеріали представлені на виставці: «Країна сонячного добра ВсеволодаНестайка."

Прочитай книги:

«Тореадори з Васюківки» (трилогія) (1973): “Пригоди Робінзона Кукурузо» (1964)— повість; «Незнайомець з тринадцятої квартири» (1966); «Таємниця трьох невідомих» (1970)— повість; «В Країні Сонячних Зайчиків» (трилогія) (1994): «Шурка і Шурко» (1956)— збірка оповідань; «Це було в Києві» (1957)— збірка оповідань; «Робінзон Кукурузо» (1970)— п'єса; «Незвичайні пригоди у лісовій школі» (1981)— повість «Скринька з секретом» (1987)— повість; «Таємничий голос за спиною» (1990)— збірка детективів; «Чорлі» (1995)— повість-казка; «Ковалі Щастя, або Новорічний детектив» детективна казка; «Чарівні окуляри» (2006) — повість-казка.
У нашій бібліотеці є багато книг Всеволода Нестайка. Для тих, хто читав «Нові пригоди в лісовій школі», є чудова можливість перевірити свої знання казкових персонажів. На сайт «Бібліоігротека» можна дати відповідь на запитання інтерактивного кросворду.

Пам’ятай про Крути

Вже стільки проминуло літ,
Коли то сам Вкраїни цвіт –
Юнацтво з блиском у очах–
Підняло синьо-жовтий стяг

Багатовікова історія українського народу, насамперед літопис життя і смерті народу-великомученика, на долі якого було досить лиха... І однією з найтрагічніших її сторінок єбій під Крутами.
Дата 29 січня 1918 року увійшла в українську історію як день пам’яті мужніх героїв, що душу й тіло поклали за самостійність, волю та незалежність Батьківщини.
Битва під Крутами – один із важливих сюжетів сучасної української історичної пам’яті, який вже давно перестав сприйматись як рядова історична подія. З того часу минуло вже 97 років, а події знову відтворюються...Майдан, АТО…В нерівному бою гинуть вже не 300, а тисячі невинних людей…І саме напередодні відзначення Дня пам’яті героїв Крут, в нашій киногозбірні відбулася історична година: «Пам’ятай про Крути»,а також користувачі бібліотеки переглянули відео ролик «Пам’яті героїв Крут присвячується».

ФОТО

Україна є, була і буде...

У рядках українського +гімну є такі слова: «Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону, В ріднім краю панувати не дамо нікому…». Ми їх рідко згадуємо, тому що другий куплет не виконується на різних урочистих заходах. Але саме в цих словах закладено принцип єдиної та соборної України – територіальна цілісність усіх етнічних територій, на яких проживають українці. В бібліотеці відбулася історична година:"Україна є, була і буде...."Ми віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Ми свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – розбудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, забезпечення добробуту нинішніх і наступних поколінь українців. Ми переконані, що відзначення Дня Соборності, вшанування творців Акту Злуки – це не тільки суспільна потреба, а й моральний імператив берегти світлу пам’ять незліченних жертв, протягом віків принесених українським народом на вівтар незалежності, соборності, державності.

Нехай ніхто не половинить
Твоїх земель не розтина,
Бо ти єдина, Україно,
Бо ти на всіх у нас одна.
Одна від Заходу й до Сходу,
Володарка земель і вод –
Ніхто не ділить хай народу,
Бо не поділиться народ.

Хай свята водичка скропить ваші личка
Хай свята водичка скропить ваші личка
і окропить ззовні, щоб були здорові!
Хай окропить хату, щоб в ній зла не знати!
Скропить всю родину, щоб жила щасливо!

Хрещення Господнє— велике свято, яке православні та греко-католицькі християнивідзначають 19 січня, тому збігається зі святом Богоявлення.

Сьогодні вода набула цілющої сили, бо у всіх великих і малих церквах проходило її освячення.Cьогодні до нас завітав отець Михайло з божим словом. Окропив святою водичкою бібліотеку і школу.

Життя, як спалах блискавки

Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину...

«Є люди, яким судилося бути більшими за самих себе. Такий - Василь Симоненко",- писав Іван Дзюба.

8 січня -80 років від дня народження В. Симоненка.З нагоди цієї дати в нашій бібліотеці булапроведена літературна година: «Життя, як спалах блискавки».Василь Андрійович Симоненконародився 8 сiчня 1935 року в глухому поселенні Біївці Лубенського району на Полтавщині в сім'ї колгоспників. Дитинство його, за словами Олеся Гончара, чуло ридання матерів, що божеволіли від горя над фронтовими похоронками. Скупе на ласку було, мінами й снарядами бавилося його дитинство, коли від запізнілих вибухів десь біля степового вогнища ставали інвалідами діти — ці найбезвинніші жертви війни...

Майстер-клас
по виготовленню новорічних іграшок

ФОТО

Урок – застереження «СНІД: подумай про майбутнє - обери життя»

Всесві́тній день боротьби́ зі СНІДом вперше відзначався1 грудня1988року з ініціативиВсесвітньої організації охорони здоров'я, після того, як на зустрічіміністрівохорони здоров'я всіх країн прозвучав заклик до соціальної терпимості і розширення обмінуінформацієющодоВІЛ/СНІД.
Із того часу Всесвітній день боротьби зі СНІДом відзначається щорічно. Головна мета Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом — звернути увагусуспільствана цю проблему.За данимиООН, поширенняепідеміїСНІДу у світі в цілому сповільнилися. За останні 5 років кількість виявлених випадків зараження ВІЛ/СНІД скоротилась на 20%. Натомість вУкраїнісеред країн Східної Європи і Центральної Азії ступінь поширеності ВІЛ/СНІД найвищий, серед дорослого населення він становить 1,1%. Щодня в Україні реєструється 48 випадків захворювання ВІЛ-інфекцією. Також в Україні зростає кількість ВІЛ-інфікованих жінок. За оцінками експертів, до2014року загальна кількість ВІЛ-інфікованих громадян України становитиме від 479 до 820 тисяч.
В бібліотеці було проведено урок-застереження:"СНІД:подумай про майбутннє-обери життя" Із вступним словом виступила Шевчук Олена Володимирівна.За допомогою відеороликівзав. бібліотекою висвітлила історію виникненняВІЛ/СНІДу, шляхи передачі, методи профілактики та фактори ризику.Також учні мали можливість переглянутитематичну поличку«Здоров'я-це скарб, цінуй його"».

СКОРБОТНА СВІЧКА ПАМ'ЯТІ ЛЮДСЬКОЇ

1932-1933 року в Україні був великий голод. Не було тоді ні війни, ні потопу. А була тільки зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знав, скільки живого люду лягло у могили – старих, молодих , і ще ненароджених у лонах матерів дітей.
1932-й рік… Того року урожай хліба був гарний, але прийшло розпорядження, що хліб роздали незаконно і почали забирати з домівок усе, що знаходили.
Шукали хліб усюди – розривали підлоги, печі, розкидали скирти соломи. Поступово насувався голод.
Вимирали цілі родини, особливо, де було багато дітей. Люди божеволіли з голоду.
Голодомор забрав мільйони людей. Невідома навіть точна цифра. Щоб не повторилися такі події, ми повинні знати і пам’ятати про них.
В ці дні по всій Україні люди запалять свічки, щоб пом'янути тих, хто загинув від голодної смерті.
Напередодні цієї трагічної дати в нашій бібліотеціорганізована викладка літератури:«Голодомор1932-1933рр.:вимогливий погляд історії»,було проведено годину пам’яті «Скорботна свічка пам’яті людської» а також переглянули фільм:"Голодомор.Жнива розпачу". Хай пам'ять про всіх померлих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.

«Відкрийтесь, небеса!
Зійдіть на землю
Всі українські села, присілки та хутори,
Повстаньте всі, кому сказали: вмри!
Засяйте над планетою, невинні душі!
Зійдіть на води й суші
Збудуйте пам’яті невигасний собор!
Це двадцять другий рік.
Це тридцять третій рік.
Це сорок шостий рік.
Голодомор. Голодомор. Голодомор…»

Ти наше диво калинове,
кохана українська мово!

«Мова – душа кожної нації, її святощі, їїнеоціненний скарб.
Вдосконалюймо її, бо вона, як і України, в нашому серці,
і починається вона з кожного із нас», -
писав великий український мовознавець Іван Огієнко.
9 листопада в Україні відзначається День української писемності та мови. Це свято було встановлено Указом Президента України в 1997 році, і відзначається щорічно на честь українського літописця Нестора - послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія.
Яка прекрасна українська мова! Виплекана колоссям, землею, виспівана птахами, звеличена письменниками. Мова… яка ти багатогранна, ніжна, чиста, як промінчики сонця, що яскравим сяйвом осипають землю добром, радістю, плодами…
Мелодійна, ніжна, солов’їна. Навіть слів не вистачає, щоб описати калинове слово. Тож давайте оберігати, плекати, звеличувати зброю, гострішу за будь-які кулеметні постріли.
Пам'ятаймо, що наша писемність і мова – це чиста криниця, із якої б’є, мов сльоза, джерело. Вона, як добірне зерно, яким маємо всі ми, патріоти держави, засівати поле спілкування, домагатись її розквіту, утвердження на теренах нашої незалежної України.
Українське слово споконвіку живе в піснях, легендах, у нашій історії й сьогоденні. Виткана і чарівною калиною, і синім барвінком, і вишневим цвітом та запашною рутою-м’ятою.

Але ж у нас прекрасна рідна мова.
Відтінків в неї стільки, скільки барв!
У ній – і сива давнина, й онова.
У ній – далеких предків пісня й сталь…

В бібліотеці була проведена поетична елегія: "Ти наше диво калинове,кохана українська мово " бібліотекар підготувала ряд цікавих завдань та загадок, пов’язаних зі слово складанням та переставлення літер. Діти шукали приховані слова в текстах речень за допомогою Інтернету.

Я сподіваюся, що після сьогоднішнього заходу в душах присутніх , залишилася не одна краплина любові до своєї мови та розуміння того, що мова - це скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава.

Слава козацька не вмре, не поляже

14 жовтня – свято Покрови Пресвятої Богородиці та День українського козацтва

Нема переводу козацькому роду
І славі козацькій немає кінця
Згадаймо , братове , Славутича воду
Згадаймо походи Івана Сірка.
Півтисячі років козацькій країни
Встають над Дніпром і сягають в віки
То наша історія , наша Вкраїна,
Хай слава вінчає їй довгі роки!

Улюблена Богом перлина
Для всіх українців одна.
Козацька моя Україна
Хлібів золотих сторона.
Негодами лютими бита
Віками ти йшла до мети
Тобі в небі зорею світити
І волю і долю знайти.

14 жовтня щорічно відзначається День українського козацтва. Козацтву належить особливе місце в історії України та в історичній пам’яті українського народу.Уцей день у нас відбулося свято:«Слава козацька не вмре, не поляже».

Присутні мали змогу дізнатися більше про запорізьких козаків, їх традиції, побут, послухати пісні у виконанні учнівДубищенської ЗОШ: Бринчук Д., Заяць Юлі і Олі, Попкевича В., Кухарчук А.,Карп'юка Р.,Вакуліч О.,Дробота А.,Книша О., поезію про славних запорожців, вірші Тараса Шевченка, який оспівав українське козацтво.Також був представлений перегляд літератури, де можна було ознайомитися з творами про Запорізьку Січ, про видатних гетьманів України, творами про козаків у художній літературі.

ФОТО

Зі святом,колеги!
Дорогі бібліотекарі!

Сердечно вітаю Вас з професійним святом - Днем Бібліотек!У цей святковий день бажаю всім користувачам і читачам бібліотек, нашим друзям - письменникам, видавцям, книжковим розповсюджувачам святкового настрою.

В день свята Всевишнього стану благати
Щоб слав, книгарі, вам достойну зарплату
Щоб дав вам сердечним побільше часу
Побачити сонця і неба красу.

Щоб завжди усміхнені йшли на роботу
Щоб вас не тривожили зайві турботи
Хай Бог посилає достаток у дім
Бо то не для вас огороди і хлів.

Нехай пощадить ваші руки й серця
Й пошле вам надію й любов без кінця
А ще додаю до свого побажання
Щире й сердечне найкраще вітання.

Коли відлітають лелеки
У теплі, далекі країни
Святкують День бібліотеки.
Шановні колеги мої!

І скромні, і добрі, і щирі,
Відкриті серця для людей.
Бажаю вам щастя і миру,
І здійснення творчих ідей.

Міжнародний день миру

Для більшості людей планети Земля світ — це повсякденна реальність. На наших вулицях спокійно, наші діти ходять в школу. Там, де підвалини суспільства міцні, безцінний дар миру може ніким особливо і не помічатися.
Однак, для дуже багатьох людей у сучасному світі цей дар — не більше ніж казкова мрія. Вони живуть в кайданах, в атмосфері нестабільності та страху. Для них-то в основному і існує цей день.
У 1982 році в своїй резолюції Генеральна Асамблея ООН проголосила Міжнародний день миру (International Day of Peace) як день загального припинення вогню і відмови від насильства. З тих пір свято, який щорічно відзначається 21 вересня, втягнув мільйони людей, охопивши багато країн і регіони. Він покликаний змусити людей не тільки задуматися про мир, але і зробити щось заради нього.
ООН використовує святкування Міжнародного дня миру, для залучення уваги до своєї різнобічної роботи в підтримку миру і для того, щоб спонукати окремих людей, групи та громади на всій планеті до осмислення проблем миру, обміну інформацієюта практичним досвідом діяльності по його досягненню.До Міжнародного дня миру було проведено заходи:"Мир українській землі та за мир в усьому світі!"

ФОТО

Канікули в бібліотеці –
весело та цікаво

Цікаво, весело, змістовно проводять літні канікулиДубищанські школярі. Адже вони мають можливість відвідувати «Літній кінозал», що на час канікул відкрився в пункті вільного доступу до мережі Інтернет, який діє при бібліотеці. В якому найменшенькі можуть переглянути улюблений мультфільм, молодші школярі – «Літературну казку на екрані» та порівняти екранізацію казки з друкованою, підлітки – ознайомитись із «Сторінками он-лайн енциклопедій», прочитати в он-лайн режимі книги з позакласного читання та обговорити з однокласниками, взяти участь у вікторинах і конкурсах, майстер-класах, що проводяться бібліотекою, взяти участь у засіданні клубу " Золотий ключик", прийняти участь в обговоренні прочитаних книг і просто поспілкуватися з ровесниками.
Зав. бібліотекою підготовлено списки літератури «Що читати влітку за шкільною програмою?"

Поетичний світ Йосипа Струцюк

Струцюк Йосип Георгійович - народився 17 липня 1934 року у селі Стрільці на Холмщині (Польща).
1 листопада 1944 року разом із батьками був депортований з рідного краю у село Новослобідка Запорізької області.
У червні 1946 року переїхав на Волинь у село Глинище Рожищенського району.
Навчався у Глинищенській початковій, Копачівській семирічній, Рожищенській середній школах.
У 1958 році закінчив історико-філологічний факультет Луцького педінституту.
Вчителював у Білостоцькій середній школі, обіймав посаду наукового співробітника Колодяжненського музею-садиби Лесі Українки і Волинського краєзнавчого музею, працював у газетах, редактором Волинського будинку народної творчості, режисером Ківерцівської народної самодіяльної кіностудії, очолював обласну організацію Всеукраїнського товариства української мови імені Тараса Шевченка «Просвіта».
Був керівником літературної студії «Лесин кадуб» у Луцьку.
Йосип Струцюк – перший лауреат обласної літературно-мистецької премії імені Агатангела Кримського (1992).
Також він – член Нацiональної спiлки письменникiв з 1970 року, лауреат лiтературно-мистецької премії імені Богдана-Нестора Лепкого, «Благовiст», заслужений діяч мистецтв України.
Струцюк – автор багатьох поетичних збірок, збірок оповідань і повістей, драматичних творів, пісень, кінофільмів, котрі не раз здобували найвищі нагороди на республіканських, всесоюзних і міжнародних аматорських кіноконкурсах.
Письменник працює і для дітей в поетичному та прозовому жанрах
Твори Йосипа Струцюка перекладалися польською, білоруською, російською мовами.
Вбібліотеці організовано тематичну поличку:"Письменники рідного краю" а також було проведено інтернет-мандрівку:"Поетичний світ Йосипа Струцюка".

Літо в бібліотеці

Літо - довгоочікувана пора для школярів. Діти очікують від нього відпочинку на природі, цікавих подорожей та вражень, спортивних тренувань та перегонів, пізнання нового та незвіданого. Щоб відпочинок був більш змістовним, дозвілля - цікавим та кориснимзав. бібліотекою запропонувала учням бібліотечний проект «Бібліомандрівка: літо в бібліотеці». Бібліотека зустрічала школярів, які відпочивали у пришкільному таборі, відкритому на базі загальноосвітньої школи . Протягом періоду функціонування літнього табору діти мали змогу відвідати різноманітні масові заходи: караван вражень «Визначні перлини України» (заповідники та національні парки України), віртуальну мандрівку "Тарасовими шляхами", усний журнал «Пам’ять Тарасової гори», усний журнал «Через книжку – до духовності і культури» вікторину:"У світі природи з душею і любов'ю" А ще в рамках проекту проходили екскурсії по бібліотеці,лялькові виставита перегляд фотоекспозиції "Селище, яке ми любимо."

ФОТО

Наші святині.
Книга подорожує від села до села.
Луцький Псалтир у Дубищах

Відбулася презентація факсимільної копії найбільш екзотичної книги Середньовіччя – ЛуцькогоПсалтиряXIVст. Це унікальна пам’ятка книжкового мистецтва Волині. Її оригінал було виявлено у Лаврентієвській бібліотеці Флоренції.У палітурному оформленні манускрипту використані мотиви тиснень українських рукописів XIV-XVIIст.Видання 2013 року знаменує собою нове відкриття Луцького Псалтиря 1384 року та його «повернення додому», в місто, де він був написаний більш, ніж шістсот років тому. Псалтир стане корисним для розвитку духовності сучасного читача, який бажає пізнати внутрішнє багатство свого народу. Книга адресована тим, хто цікавиться духовною історією та культурою Русі-України.

Жителі мали змогу ознайомитись з цією священною книгою в рамках районної акції "Книга подорожує від села до села". Кожен бажаючий міг переглянути книгу. А ті, хто знає старо-слов'янську мову, навіть читали псалми, в яких оспівується любов до Бога за його добрі справи.

ФОТО

Ніхто не забутий, ніщо не забуто

Щороку в травні ми відзначаємо День Перемоги. Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні 1941-1945 рр. Не щезне в пам'яті людській, не йде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу - його битва, його перемога над фашистами. Можна по-різному ставиться до Великої Вітчизняної війни, по-різному її називати, але хіба можна забути тих, хто віддав своє життя для щастя інших.Напередодні Дня Перемоги у школі відбувся урок мужності«Перемоги тяжкий шлях»Із вступним словом виступив голова селищної ради Дорошенко А.М.Під час заходу прозвучали вірші українських поетів про Велику Вітчизняну війну : М. Бажана, М.Рильського, П.Артеменка, П.Тичини та інших. Також демонструвалися фрагменти з художніх фільмів та відеозаписи пісень українських композиторів на військову тематику.

На завершення заходу було організовано виставку- панораму "Земле, Перемогу не забудь!"

ФОТО

Година пам'яті:"Чорнобиль!
Ти у моїй крові!"

26 квітня 1986 року о 1-23 за київським часом сталася найбільша техногенна аварія в історії людства - вибухнув четвертий реактор Чорнобильської АЕС і сумарна радіація ізотопів, викинутих в повітря, склала 50 мільйонів кюрі, що в 30-40 разів більше, ніж при вибуху бомби в Хіросімі в 1945 році.

Четвертий реактор Чорнобильської АЕС після вибуху.

Лише наступного дня, після того як у Швеції за рівнем радіації визначили, що в Україні мала місце аварія, уряд СРСР повідомив про Чорнобильську трагедію. Від вибуху і при гасінні пожежі, що тривала близько 10 днів, загинув 31 чоловік і більше 200 було госпіталізовано. За неофіційною статистикою в Україні померло не менше 15 тисяч людей, які були уражені в результаті аварії на Чорнобильській АЕС. Збудована в 1976 році, Чорнобильська АЕС, розташована за 100 кілометрів на північ від Києва; вона мала чотири реактора, кожний з яких був здатен виробляти до тисячі мегават електроенергії.

Увечері 25 квітня 1986 року група інженерів почала проводити на 4-у реакторі абсолютно непідготовлений технічний експеримент, під час якого потужність реактора була знижена на 7% від норми, а контрольні пристрої були відключені. Робота реактора стала нестабільною і неконтрольованою, а спроба відновити стандартний режим його роботи - запізнілою, і 26 квітня 1986 року на 4-у реакторі пролунали два вибухи. Вони були не ядерними, а хімічними, як наслідок перегріву реактора і накопичення великої кількості газів, що з'явились під час неконтрольованої реакції. Потужність вибухів була настільки великою, що було зруйновано стальну і свинцеву обшивку реактора, і в повітря піднялось більше 60 тон радіоактивних матеріалів.

Лише через три тижні при допомозі 4 тисяч тон піску, бору, свинцю і глини вдалось ізолювати реактор, що продовжував випромінювати радіацію, і запобігти подальшому забрудненню грунту. З території в радіусі 30 кілометрів від місця аварії було евакуйовано більше 100 тисяч людей. Із-за традиційної в СРСР секретності від громадян приховувалась інформація про дійсні масштаби катастофи і в найбільш постраждалих областях України, Білорусії та Росії в перші дні після аварії не здійснювались жодні заходи по захисту населення від радіації.

Щоб запобігти подальшим викидам радіоактивних матеріалів, до кінця 1986-го року четвертий реактор АЕС був накритий спеціальним "саркофагом", збудованим руками сотень тисяч добровольців і мобілізованих солдатів, і Чорнобильська АЕС була знову введена в експлуатацію. Однак великі пожежі і аварії в 1991 та в 1996 роках привели до зупинення спочатку другого, а потім і першого реактора. У 2000-у році був зупинений останній, 3-й реактор, і Чорнобильська АЕС повністю припинила свою роботу.В бібліотеці була проведена година пам'яті:"Чорнобиль !Ти у моїй крові!", а також переглянули фільм:"Чорнобиль.Хроніка важких тижнів." Кобринна Олена Михайлівна зробила презентацію книги:"Грані подвигу." Користувачі ознайомилися з викладкою літератури:"Чорнобиль:вічний біль землі"

Рожищенські писанки

Напередодні Великодня душа кожної людини сповнена найкращих почуттів радості та свята. Це дійсно світлі дні, неодмінним атрибутом яких є яйце - символ Всесвіту. Вже стало доброю традицією щорічно напередодні Великодніх днів організовувати у нашому районні конкурс пасхальних композицій. Здавна відомо, що писанка - це символ життя, де криється таїна будови світу й руху небесних світил. Створюючи писанки, наші предки малювали знаки-символи, які захищали від вогню, блискавки, бездітності, хвороб та неврожаю. Правильно написана писанка вважалася універсальним талісманом. Розпис писанок супроводжувався особливими обрядами і зміни в орнаменті не допускалися, оскільки писанка втрачала свою магічну силу. Також говорять, що малювати писанки краще у Чистий Четвер , або у Світлу Суботу (19 квітня 2014 року), тоді ваша сім'я стане дружніше, забудуться всі негаразди й суперечки. За вишуканістю і витонченістю виконання українські писанки не поступаються всесвітньо відомим шедеврам іранських, індійських, китайських та японських мініатюр, а Поліські і Волинські писанки завжди вважалися зразками вищого прояву художнього смаку. У цьому можна переконатися відвідавши нашу виставку.

У світ дитинства через книгу

Ти можеш із другом своїм посваритись,
І навіть образившись тиждень мовчать
А книжка не сердиться, книжка не злиться,
Вона лиш добра тебе буде навчать.

Мета тижня дитячого читання - заохочення дітей до систематичного читання, популяризація найкращих надбань української і світової літератури. Завідувачка бібліотекою запрошувала усіх бажаючих взяти участь у святі Книги. В бібліотеці на читачів чекали дивовижні мандрівки, знайомство з неосяжним всесвітом цікавих книг. Адже завітавши до книгозбірні, кожен міг опинитися в Країні мудрих книг та познайомитися з героями книжок, при цьому проявивши любов до книги, кмітливість, гумор і добру посмішку.Тиждень дитячої та юнацької книги в бібліотеці був неймовірно насиченим та приніс купу сюрпризів. Протягом цього тижня до уваги дітей були також день періодики: "Про все цікаве на планеті, читай в журналі та газеті", бесіда - вікторина: «Вибір книги та її основні елементи», мультфієрія «Країна казкова - країна книжкова», літературний турнір «Кожна книга – це країна», робота клубу «Золотий ключик»,майстер клас:"Лікуємо книгу."Надзвичайно емоційно проходив кожен захід, що дозволив дітям поринути в загадковий світ не тільки класичноїлітератури, але й книг сучасних українських авторів, ще раз зустрітися з улюбленими героями та познайомитися з новими не менш цікавими.

ФОТО

Ювілейна закладка до книги Є.Білоусова “Тарасове перо”

Т.Г.Шевченко – це слава і гордість українського народу. Волею історії він ототожнений з Україною і разом з буттям рідної держави продовжується нею. Він росте і й розвивається в часі, в історії, і нам ще йти і йти до його осягнення. Ми на вічному шляху до Шевченка.

В дні перемог і в дні поразок,
В щасливі дні і в дні сумні
Іду з дитинства до Тараса,
Несу думки свої земні.
(Ю.Рибчинський)

У творчому доробку письменника Євгена Білоусова є повість-казка про дитинство та юність Т.Г.Шевченка “Тарасове перо”.

За цю повість у 2005 році йому присвоєно премію імені Лесі Українки.

У 2014 році повісті-казці “Тарасове перо” виповнюється 10 років. Щоб тобі було краще зрозуміти вчинки хлопчика Тараса, автор задіяв у повісті казкові персонажі.

Це – Перо Чарівне, яке допомагає лише тим, хто з турботою думає про інших, хто робить людям добро. Це – Хмара Чорна, яка чекає коли до людей прийде біда.

І Перо Чарівне, і Хмара Чорна постійно поруч з Тарасиком. Перо Чарівне допомагає хлопчикові у скрутні хвилини, підказує як правильно вчинити, а Хмара Чорна з Тарасикового горя лише радіє.

Прочитай, друже, цю повчальну і мудру книгу про Т.Г.Шевченка і ти більше дізнаєшся про дитинство і юність Великого Кобзаря.

Онлайн-подорож:"Шевченківськими місцями по Україні"

ПОЕТИЧНИЙ ВІНОЧОК:"І ЯК Я ВЖЕ БУДУ ПОЗАБУТА - ТО ЦВІСТИМУТЬ ПІСЕНЬКИ МОЇ"

Марійка Підгірянка (справжнє ім’я якої Марія Омелянівна Ленерт – Домбровська) народилася 29 березня 1881 року в селі Білі Ослави на Івано – Франківщині в сім’ї лісничого.

Дитинство і юність поетеси проходили в гірському селі Утороп. Дівчинка дуже хотіла вчитися, але через бідність батьки не могли дати їй освіту. Дідусь по матері, священик, навчив онуку читати і писати. Його домашня бібліотека стала справжнім “університетом” в її житті.

Після закінчення початкової школи вчитися далі в Марійки не було можливості. Майбутня поетеса вчиться самотужки, багато читає. В цей час починає складати свої перші вірші, навіяні навколишньою чарівною природою та прочитаними книжками. Було їй тоді 13 років.

У п’ятнадцять років Марійка в Коломиї склала екстерном іспит за восьмикласну жіночу школу, а через чотири роки – у Львові (також екстерном) за жіночу вчительську семінарію. Її мрія стати вчителем здійснилася.

Все своє життя Марійка Підгірянка провела серед дітей та молоді, вчителювала понад сорок років в різних школах Галичини, на Буковині, Карпатській Україні.

Наділена неабияким поетичним хистом Марійка Підгірянка пише щирі мелодійні вірші, які допомагали школярам запам’ятати букви, засвоїти арифметичні дії, пояснювали різноманітні явища природи…

Саме на Закарпатті розквітнув талант Марійки Підгірянки, як дитячої письменниці. Твори вчительки – поетеси друкувалися на сторінках періодики, прикрашали шкільні підручники, виходили окремими книжечками, передавалися з уст в уста школярами й їхніми батьками.

Не можна оминути і її загадки. Вони дуже різні – про речі домашнього вжитку, школу, навчальне приладдя, тварин, народні прикмети, тощо. Вони вчать дітей думати, цікавитися, бути спостережливими і кмітливими, образно мислити.

Та найбільше творів “бабця Клапця” (такМарія Омелянівна сама себе називала) писала для онуків: поетично зображувала різні події з родинного життя, складала віршики-задачки, загадки…

Ціла низка віршів Марійки Підгірянки була покладена на музику. А окремі вірші вона писала на окремі мелодії народних пісень, щоб їх зразу могли наспівувати діти.

На жаль, письменниця не встигла завершити роботу над впорядкуванням нової книжки для своїх маленьких читачів. У селищі Рудно, де тоді мешкала Марійка Підгірянка, 18 травня 1963 року перестало битися її серце. Похована поетеса на Личаківському кладовищі у Львові.
В бібліотеці відбувся поетичний віночок:"І як я вже буду позабута - то цвістимуть пісенькі мої"( до 133-річчявід дня народження М.Підгірянки)А також загадували загадки письменниці.За допомогою пункту вільного доступу до Інтернету відбулася Інтернет-мандрівка:"У поетичному світі Марійки Підгірянки".

Читай в мережі інтернет:

Твори Марійки Підгірянки. Текст українською мовою
http://petryk.com.ua/295

Біографія поетеси та її твори. Кімната-музей Марійки Підгірянки. Текст українською мовою.
http://eureka.ucoz.ua/news/marijka_pidgirjanka/2011-03-28-26

Сайт про Марійку Підгірянку. Текст українською мовою.
http://pidhirianka.ho.ua

Марія Підгірянка. Розповім вам казку, байку: віршовані казки. Текст українською мовою.
http://abetka.ukrlife.org/m_p_0.htm

Літературний круїз:" Хто Шевченка прочитав, той багатший серцем став"

Свою Україну любіть,
Любіть її… Во время люте,
В останню, тяжкую минуту
За неї Господа моліть!
Т.Г.Шевченко

Уже для багатьох поколінь українців – і не тільки українців – Шевченко означає так багато, що сама собою створюється ілюзія, ніби ми все про нього знаємо, все в ньому розуміємо, і він завжди з нами, в нас. Та це лише ілюзія. Тарас Шевченко, як явище велике й вічне – невичерпний і нескінчений. Волею історії він ототожнений з Україною і разом з її буттям проводжується нею, вбираючи в себе нові дні і новий досвід народу, відзиваючись на нові болі й думи, стаючи до нових скрижалів долі. Неначе соняшник, що повертає голову за сонцем, повертаємо ми свої голови за Тарасовим ім’ям. В бібліотеці відбувсялітературний круїз: "Хто Шевченка прочитав, той багатший серцем став".

Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття!

Благословен той день, той час,
коли прослалась килимами,
земля, яку сходив Тарас
малими босими ногами.
Земля, яку скропив
дрібними росами - сльозами.

І знову березень… І знову линуть до нас думи геніального українського поета Тараса Григоровича Шевченка. Традиційно бібліотека у цей весняний час звертається до постаті Великого Кобзаря, вшановує його пам‘ять, нагадує громадянам України , особливо молодому поколінню, про місце і роль Тараса Шевченка в українській і світовій літературі.

Свої поетичні рядки Шевченко творив серцем і душею. У його творах ми бачимо “садок вишневий коло хати”, уявляємо, як “реве та стогне Дніпр широкий”, як над ставками зеленіють верби, щебече соловейко. І все це – наша ненька, рідна земля. Шевченко будить в наших душах почуття любові до рідного краю. І наш обов’язок – дбати про те, щоб нові покоління приходили до Тарасового слова, до невичерпної “Шевченкової криниці "

Навесні, коли тануть сніги
І на рясті заграє веселка
Повні сил і живої снаги
Ми вшановуємо пам'ять Шевченка.

З метою вшанування пам’яті сина українського народу було проведено літературну годину: " Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізьстоліття!" присвячену 200-річчю від дня народження Великого Кобзаря. Учні 1-4 класів: Вакуліч Таня, Дудар Анастасія, Пачковський Віталій, Супрун Артем, Щерба Каріна, Збирня Діана декламували вірші Тараса Григоровича. Користувачі бібліотеки, ознайомилися з книжковою виставкою:"Світова велич великого сина України," з життям і творчістю Кобзаря, дізналися про Шевченка - художника, послухали уривки творів поета.

Здійснили віртуальну мандрівку по музеях Тараса Шевченка під назвою «Моя стежина до Шевченка».

Розпочали веб - мандрівку з Національного заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка». Побували в літературно-меморіальному музеї Т.Г.Шевченка в с.Шевченкове, Моринському меморіалі та музеї історії села Вільшани, а також подорожували до Національного музею Тараса Шевченка в Києві. Побували і в Каневі у Шевченківському національному заповіднику. На моніторі побачили сучасний вигляд Шевченківського меморіалу: Тарасову гору, зали оновленого музею Шевченка, музейну колекцію.

Учасники веб - мандрівки виявили бажання побувати в цих музеях. Адже враження від побаченого залишаться в кожному з нас на все життя, зроблять нас духовно багатшими.

Інтернет - екскурсія :"Довго щирими сими словами, до людей промовлятиму я!"

Нехай мої струни лунають,
Нехай мої співи літають,
По рідній коханій моїй стороні …
Леся Українка

Кожним променем думки, кожним болем своїм живе в душі нашого народу Леся Українка. Крізь серпанок легендарності проступає до нас образ поетеси, образ ніжний і чистий.

Поезія Лесі Українки – потужна складова духовної скарбниці нашого народу та світової літератури. В епіцентрі її поетичного світу доля України. Водночас щирістю почуттів і глибиною думки захоплює читачів пейзажна та інтимна лірика поетеси.

Міцно вкарбувалося ім’я славетної землячки в історію Волині. Цей чарівний куточок, заквітчаний красою довколишньої природи, освітлений чистотою джерел, був справжньою криницею і творчих, і життєвих сил поетеси.

Користувачі бібліотеки переглянули книжкову виставку «Я житиму сльозою серед співів», яка вводить читачів в чарівний світ Лесі Українки. Виставка збагачена світлинами, фрагментами з листів, спогадами рідних та друзів Лесі.

В основі виставки – поетичні, прозові й драматичні твори, в яких, як у дзеркалі відбилася непересічна особистість автора від дитинства і до останніх днів.

За допомогою Інтернету користувачі дізналися багато цікавого про Волинську письменницю.

Визначено п'ятьох претендентів на здобуття Шевченківської премії

Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка 14 лютого затвердив список претендентів на здобуття Шевченківської премії 2014 року.

Офіційно вони стануть лауреатами після відповідного Указу Президента України.

Як повідомили у комітеті Шевченківської премії, цього року було представлено близько 60 творів претендентів на найвищу державну премію України.До третього туру дійшли 11 претендентів, з яких шляхом голосування було відібрано5.Претендентами стали:

Література:

Мирослав Дочинець - за романи "Криничар. Діаріуша найбагатшого чоловіка Мукачівської домінії" і "Горянин.Води господніх русел".

Літературознавство і мистецтвознавство:

Ірина Гаюк - за книгу "Ілюстрована енциклопедія вірменської культури в Україні".

Музичне мистецтво:

Людмила Монастирська - за виконання провідних партій в оперних виставах Національної опери України в сезонах 2009-2013.

Образотворче мистецтво:

Любомир Медвідь - за цикл художніх творів "Ремінісценції".

Театральне мистецтво:

Василь Василенко (диригент-постановник), Марія Курочка (режисер-постановник), Людмила Стрельцова (хормейстер-постановник), Василь Рябенький (художній керівник проекту), Тетяна Плеханова - за оперу Р.Вагнера "Летючий Голландець" у Донецькому національному академічному театрі опери та балету ім. А.Солов'яненка.

Список має підписати президент Віктор Янукович. Після цього відбудеться офіційна церемонія нагородження лауреатів. Зазвичай урочистості проходять 9 березня, у день народження Великого Кобзаря.

Цього року премію збільшили удвічі – з 260 до 520 тис. грн. Про це заявив сам Віктор Янукович 13 лютого під час виступу на засіданні Громадської гуманітарної ради та Координаційної ради з питань підготовки та відзначення 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка.

Афганістан - наш біль

Згідно Указу Президента України 2014 рік оголошений Роком вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Все далі в історію відходить дата 15 лютого 1989 року, дата виведення радянських військ з Афганістану. Через пекло війни пройшло 2300 Волинян, 70 з них загинули, троє - зникли безвісти, ще 110 повернулися додому інвалідами

Помилки тодішнього радянського керівництва, пов'язані з введенням військ в Афганістан, ні в якому разі не применшували честі і гідності радянських воїнів, які героїчно і самовіддано виконували свій військовий обов'язок у далекій країні, будучи впевненими в правильності поставлених завдань. Літопис Афганської війни містить безліч прикладів героїзму військовослужбовців, які ми називаємо подвигом. Солдати і офіцери билися в Афганістані до останнього патрона, часто - ціною власного життя рятуючи товаришів. Афганська війна висвітила і проявила найкращі людські риси, пов'язані з вірністю військовій присязі. Віддаючи шану світлій пам'яті загиблих воїнів ми повинні зробити все, щоб більше жоден військовослужбовець України не перебував зі зброєю в руках за межами нашої держави.

Тому, 14 лютого з нагоди 25-річчя виведення військ з Афганістану було проведено годину мужності «Афган - наш біль» До уваги присутніх була представлена книжкова виставка «Вас об’єднала віра у життя». Школярі протягом уроку познайомилися з виставкою, що висвітлює історію Афганської війни 1979-1989 рр., про історію країни Афганістан, з матеріалами присвяченими перебігу війни (ведення бойових дій та виведення радянських військ), оглянули фото воїнів - афганців.

Окремий розділ виставки було присвячено Волинському письменнику, лауреату Шевченківської премії Василю Слапчуку, який був учасником Афганської війни. Про життєвий і творчий шлях якого розповіла зав. бібліотекою.

Разом учні ознайомились із творами Василя Слапчука та продекламували його поезію, яка приголомшує сучасників болючою правдою про війну в Афганістані, адже вона не була для нього історією, міфом, а жорстокою реальністю. Учасники заходу переглянули фільм:"Афганець".

Творчими стежинами Л.Письменної

Минає рівно століття з дня народження відомої української письменниці Лариси Письменної. Ви, певно подумали: який вдалий і оригінальний псевдонім для автора. Зовсім ні, це не псевдонім і не надумане ім'я - так вирішила доля. Л. Письменній все життя судилося писати для найвимогливішого читача - малечі. Першими слухачами її фантастично добрих казок та оповідок були вихованці дитячого садочка, в якому працювала письменниця. Своїм маленьким друзям вона не втомлювалася розповідати і про Золотого Богатиря, і про Синю Ластівку і про Голубого Оленя. Сюжети творів світлі, непідкупні і чесні. В чому таємниця її творчості? Хто зна. Мабуть в тому, що авторка по-справжньому любила своїх читачів, а вони відповідали їй взаємністю і захопливо читали все, що вийшло з - під пера улюбленої виховательки.

Пожовтілі від часу сторінки книг Л. Письменної досі варті уваги. Тому наші користувачі мали нагоду бути присутніми на літературній годині "Творчими стежинами Л. Письменної", де познайомилися з творчістю і її життєвим шляхом.

Давайте створимо безпечніший Інтернет разом.

День безпечнішого Інтернету організовується спільною мережею Insafe/INHOPE за підтримки Европейської комісії кожного року, з метою популяризації безпечного Інтернету та більш відповідального користування онлайн технологіями та мобільними пристроями, особливо серед дітей та молоді. Відзначається другого дня, другого тижня, другого місяця кожного року.

Простір онлайн безпеки за останні роки акцентує увагу на створенні не тільки безпечнішого, а й кращого Інтернету. Тематика цьогорічного дня звертає увагу на відповідальність, яку всі мають взяти на себе для створення кращого простору. Кожен з нас – молодь, батьки, освітяни, соціальні робітники, політики – має внести свій вклад.

Кращий Інтернет може означати багато речей для різних людей, але наша основна мета – виховати позитивну поведінку та усунути негативні явища онлайн. Ми всі можемо внести свій вклад, незалежно від того, ким ми є. Наприклад:

Діти та молоді люди можуть допомогти виховати позитив, будучи добрими та поважати один одного, захищаючи їх онлайн репутацію (та репутацію інших). Вони можуть бути спостерігачами, допомагати одноліткам боротися з образами в Інтернеті та видаляти будь-який незаконний або невідповідний контент.

Батьки та опікуни можуть виховати позитив, підтримуючи відкритий та чесний діалог з їх дітьми про життя онлайн, підтримуючи їх особистий розвиток, допомагаючи у розв’язанні проблем в Інтернеті та пошуку джерел високої якості. Вони можуть допомогти усунути негатив, слідкуючи та підтримуючи їх онлайн діяльність (згідно їхнього віку), моделюючи позитивну онлайн поведінку.

Вихователі та соціальні працівники можуть допомогти у вихованні позитивної поведінки в мережі, навчаючи дітей та молодь правил цифрової грамоти, які необхідні у сучасному світі.

Компанії, які представляють себе в мережі, мають створювати та рекламувати позитивний контент та сервіси онлайн, розвивати етичну та прозору політику, а також захищати наші персональні дані.

Службовці та політики мають забезпечувати умови виконання всіх заходів з безпеки онлайн, надавати підтримку батькам та надавати можливість мати доступ до належної інформації. Вони також мають контролювати належне законодавство, забезпечувати безпеку та добробут дітей та молоді за допомогою ефективних всесвітніх захисних стратегій онлайн.

* День безпечнішого Інтернету був би неможливим без підтримки Європейської комісії. Знайдіть більше про «Європейську стратегію для кращого Інтернету для дітей».http://ec.europa.eu/digital-agenda/en/creating-better-internet-kids

Бесіда з школярами

3 лютого в Дубищенській загальноосвітній школі І-ІІІ ступеня відбулася бесіда з школярами щодо забезпечення доступності медичної допомоги, медичного обслуговування та про профілактику і лікування онкологічних захворювань.

Спілкуючись з учнями 9-10 класів, перший заступник голови райдержадміністрації Тарас Войтович зауважив, що переорієнтація роботи медичної галузі в сторону профілактики, активне впровадження здорового способу життя є основним пріоритетом реформи в охороні здоров’я, своєчасно виявлене захворювання на ранній стадії, зокрема онкологічне, перестає бути вироком і за сучасних медичних технологій може бути успішно вилікуване. «Президент України Віктор Янукович зазначив, що реформування охорони здоров’я в Україні сьогодні є ключовою, стратегічною галуззю країни, яка і надалі залишатиметься в центрі уваги державної політики» ¬- додав він.

Розмову продовжила заступник головного лікаря Центральної районної лікарні Вікторія Петровська, яка розповіла школярам про методи виявлення онкологічних захворювань на ранній стадії та способи їх лікування.

Літературно- мистецький вечір поезії:
"Соколиний лет поета"

Народився в селі Сокіл Рожищенського району наВолині. Дід і батько його були сільськими ковалями. Дід був справжній маестро молота і смичка. Вдень він працював важким ковальським інструментом, а ввечері брав до рук тонкостінну скрипку. Після війни, закінчивши Луцьку середню школу робітничої молоді, О. Богачук вступив на історико-філологічний факультет до Луцького педагогічного інституту імені Лесі Українки. В інституті бере активну участь у літературному житті, починає публікувати вірші. У1958 році, у рік закінчення інституту, вийшла його перша поетична збірка «Незабутнє». Цю книжку досить доброзичливо зустріла критика. Через рік виходить друга збірка поета «Вересневий грім», яка, на думку критика Степана Крижанівського, стала подією в українській літературі.

Після закінчення інституту Богачук кілька років працював у районній газеті. Працював також у газеті "Радянська Волинь".За характером своєї роботи часто зустрічався з людьми, пізнавав життя у всіх його вимірах. Вже пізніше, працюючи старшим редактором обласного управління у справах преси, Олександр Богачук видає третю, невеличку за обсягом, але вагому за змістом поетичну збірку з категоричним імперативом у назві «Ні!».

Згодом одна за одною з'являються на світ книжки: «Зелене руно», «Золота жінка», «Крик попелу», «Стогін землі». У 1984 році виходить пісенний збірник — «Світи мені, Дніпре». В цьому ж році автор видає збірку поезій «Горно».

У 1988 році виходить остання збірка поета «Цвіт роси». 18 травня 1994 року Олександр Теофілович помер у Луцьку, залишивши нам велику поетичну спадщину. Похований на місцевому кладовищі у Луцьку.

В бібліотеці був проведений літературно-мистецький вечір поезії:" Соколиний лет поета",користувачі ознайомилися з викладкою літератури:"Письменники рідного краю".

Борис Грінченко-педагог, письменник, науковець

Борис Грінченко жив і працював уXIX столітті, але його діяльність і творча спадщина як ніколи актуальні сьогодні. Хто ж він за переконаннями, покликанням, професією, чому його ім'я вимовлялося багатьма поколіннями людей і вимовляється нині з щирою повагою і глибокою пошаною?

Борис Дмитрович Грінченко народився 9 грудня 1863 року на хуторі Вільховий Яр (Харківщина) в дрібнопомісній дворянській родині.

У батьковому домі була велика бібліотека і здібний хлопчик, який п'яти років навчився читати і писати, виховувався на кращих зразках світової художньої літератури. Світогляд й естетичні смаки Бориса формувалися під впливом творів В.Скотта, Байрона, А. де Віньї, В. Гюго, М. Гоголя, О. Пушкіна, М. Некрасова, О. Кольцова. Вирішальним для долі Бориса Грінченка як письменника стало знайомство з творами Тараса Шевченка, які він прочитав ще учнем Харківської реальної гімназії й під впливом яких почав писати українською мовою.

Важливе місце у цій програмі надавалося книжкам для народу, зокре¬ма для дітей. У Харкові письменник видає три книжки для народного читання — художні «Бідний вовк», «Два товариші» і науково-популярну брошуру «Про грім та блискавку». Грінченко мріяв скласти таку популярну бібліотеку для простих людей, яка б допомогла здобу¬ти хоча б елементарну освіту.

Працюючи вчителем більше десяти років (1881 — 1893), глибоко вивчаючи історію педагогіки, Грінченко пише низку статей про школу і для школи, надзвичайно потрібних у той час. Він є також автором «Української граматики до науки читання й писання» зі статтею для вчителів і прописами, першої книжки для читання в школі «Рідне слово», яку він написав разом із дружиною М. М. Грінченко . Ці підручники неодноразово перевидавали і до сьогодні не втратили своєї цінності, як і педагогічні погляди Грінчен¬ка — палкого прихильника освіти, поборника викладання рідною мовою.

Утверджується Б. Грінченко і як письменник. Він публікує по¬етичні збірки — «Пісні Василя Чайченка», «Під сільською стріхою», «Під хмарним небом», пише десятки оповідань — «Екза¬мен», «Без хліба», «Сама, зовсім сама», «Сестриця Галя», «Дядько Тимоха», «Ксеня», «Хата», «Каторжна», «Серед чужих людей» та ін., дві повісті з життя інтелігенції — «Сонячний промінь» і «На розпутті», працює над драмами.

Щира дружба зв'язувала Грінченка з Михайлом Коцюбинським, Володимиром Самійленком, які жили тоді у Чернігові; листувався він із Іваном Франком, Михайлом Павликом, Павлом Грабовським, збірку якого — «Кобза» — видає 1898 р. у Чернігові. У цей час виходять друком поетична збірка Грінченка «Пісні та думи», збірки оповідань «Хатка в балці», «Оповідання», драми «Ясні зорі», «Сте¬повий гість», «Серед бурі» та інші твори.

Деякий час він займається лише літературною роботою. Пише дві повісті «Серед темної ночі» і «Під тихими вербами», оповідання «Покупка», «Палії», «Як я вмер», низку поетичних творів.

Грінченко уклав чотиритомний «Словарь української мови», який, як і його мовознавчі студії «Огляд української лекси¬кографії», «Три питання нашого правопису» та інші, не втратили своєї наукової цінності й сьогодні.

Помер письменник 6 травня 1910 ро¬ку в м. Оспедалетті. Тіло його перевезено до Києва й поховано на Байковому кладо¬вищі. Труну з тілом Бориса Грінченка несли на руках від Володимирського собору до Байко-вого кладовища.

У збірці віршів Мак¬сима Рильського «На білих островах» є вірш «Після похорону», навіяний цією подією, з промовистими рядками:

Дзвеніли дзвони і гули
Як ми труну твою несли,
Дзвеніли і гули...

Щирий жаль з приводу тяжкої втрати висловив і відомий поет Олександр Олесь у вірші «Б. Грінченкові», додавши, що біль від втрати перемагають сподівання безсмертності діянь письменника і громадянина, продовжених іншими, наступними поколіннями .

Борис Грінченко увійшов в історію, культуру, літературу Ук¬раїни як оборонець її надбань, інтересів. У нього і літературний псевдонім був промовистий, символіч¬ний — «Вартовий» — той, хто стоїть на сторожі, оберігає, охороняє.

В бібліотеці була проведена літературна година:"Борис Грінченко-педагог,письменник,науковець",а також користувачі бібліотеки переглянули відеофільм:"Борис Грінченко"та ознайомилися з творами великого педагога та літературою про його життєвий та творчий шлях, представленими на тематичній поличці :"Борис Грінченко-педагог,письменник,науковець"

4 грудня - Введення, або "Третя Пречиста"

Четвертого грудня відзначаємо свято Введення в храм Пресвятої Богородиці - "Введення", або Третю Пречисту.

У Святому Євангелії нічого не згадується про подію Введення в храм Пресвятої Богородиці. Це свято, як і свято Різдва (Друга Пречиста) й Успіння Божої Матері (Перша Пречиста), засноване на традиціях Церкви та на апокрифах. Ці джерела подають, що батьки Пресвятої Богородиці св. Йоаким і Анна, будучи бездітними, дали обіцянку, що якщо в них народиться дитя, то вони віддадуть її на службу Богові у Єрусалимський храм. Господь Бог вислухав їхні молитви і дав їм доньку. Коли Марії виповнилося три роки, батьки привели її до храму і віддали в руки первосвященика Захарії, батька св. Івана Предтечі. Тут Пресвята Богородиця перебувала тривалий час аж до заручин зі св. Йосифом.

У календарному циклі українського народу це свято завершує осінній сезон і починає зимовий. Головною метою святкувань цього дня було накликати багатство та добробут на майбутній рік.

Як на Різдво і Великдень, хто перший вранці на Введення прийде до хати, той буде першим «полазником» - тим, хто приносить добро чи якесь лихо - на новий господарський рік. Тому сусіди стримуються заходити на Введення зрана до чужої хати, щоб потім не було нарікання, що то вони принесли нещастя. Коли першим до хати увійде молодий гарний чоловік, а ще й з грішми, то добра ознака: весь рік у хаті всі будуть здорові і вестимуться гроші. Якщо ж увійде старий та немічний, а ще бідний, то і хворі в хаті будуть, і злидні заведуться. Найгірше ж, переказують люди, як зайде першою до хати стара жінка - "то вже добра не жди". Недобре також, якщо хтось із із сторонніх приходить в цей день щось позичати.

Початок нового господарського року у введенських повір'ях виступає виразно: до Введення можна копати лопатою землю, а від Введення до Благовіщення не можна, бо земля спочиває і на літо сили набирає: жінки запасаються глиною до Введення. Від Введення до Дев'ятого четверга (після Різдва Христового) не годиться бити білизну на воді праниками, бо то, мовляв, шкодить ниві та може влітку навести бурю на поля. З цих самих мотивів, а ще через зневагу від людей,треба й коноплі потерти до Введення.

Вночі проти Введення подекуди дівчата святили воду ще дохристиянським звичаєм: брали воду в такому місці, де сходяться три струмки, проливали воду через полум'я так, щоб вона проходила поміж двома вогнями, і потім уживали тієї води проти хвороб, від зурочення та на любовні чари. По півночі жінки сідали голі на порозі і пряли самосівні коноплі, щоб «прядиво пішло на руку».Обсипали того дня корови сім'ям і мастили маслом вим'я, щоб давали багато молока, і обкурювали їх, щоб ніхто не міг того молока відібрати.

Як із іншими великими річними святами, і це свято пов'язувалося з культом померлих: "На цей день Бог одпускає праведні душі подивитися на своє тіло, тому воно називається Видінням (народня етимологія, що Введіння — «видіння»), що душа бачить своє тіло".

В цей час в Україні вже зазвичай випав сніг, тому кажуть: "Третя Пречиста снігом покриває".

НАРОДНІ ПРИКМЕТИ:

Скільки на «Введення» води, стільки на Юрія трави.

Як горобець нап'ється на Введення в бичачім сліду води, то напасеться худоба до Юрія (6 травня) трави.

Як буде на Введення в сліду вода, то на Юрія трава.

Як є на Введення вода, то буде в мисці / вліті молоко.

Як Введення мостить мости, а Микола забиває гвіздки, то люта зима буде.

Введенські морози ще зими не роблять.

Як ляже глибока зима, то готуй глибокі закрома.

Користувачі бібліотеки ознайомилися з викладкою літератури:" Третя Пречиста снігом покриває"

Вечір-реквієм: "Розгойдані дзвони пам'яті."

Героїчна і водночас трагічна історія України. Вона знала багато важких часів – стихійні лиха, війни, соціально-політичні заворушення та інші негаразди спричиняли різні кризові явища. Україна вперше пережила штучний голод.

В Україні стало можливим говорити про Голодомор після грудня 1987 року. І тільки через дев’ять років, 26 листопада 1998 року, Указом Президента України було встановлено День пам’яті жертв Голодомору (кожна четверта субота листопада).

Голодне лихоліття 33-го – не просто історична минувшина, а незагойна фізична і духовна рана українського народу, яка пекучим болем пронизує пам’ять багатьох поколінь. Сьогодні треба говорити про минуле задля майбутнього, адже безпам’ятність породжує бездуховність, котра, наче ракова пухлина, роз’їдає тіло й душу нації – перекреслює її історію, паплюжить традиції й руйнує соціокультурну самобутність народу.

До 80-річчя Голодомору відбувся вечір-реквієм «Розгойдані дзвони памя'ті». Мета заходу - вшанувати пам’ять про тих, хто загинув у ті страшні часи, знати масштаби трагедії, внаслідок якої в мирний час загинули мільйони українців. Голод не був наслідком стихійного лиха, посухи чи неврожаю, а мав суб'єктивну причину-злу волю купки вождів.

Пом’янемо мільйонні жертви,
Які голодом винищив кат.
В тридцять третьому році що вмерли,
І лишились лежать коло хат.

До Дня пам’яті жертв Голодомору та політичних репресій присутні ознайомилися з викладкою літератури:«Голодомор 1932-1933рр.:вимогливий погляд історії», на якій представлено документи, фотографії та публікації про геноцид української нації, спогади і свідчення очевидців.

Змістовний огляд літератури «Голодомор мовою фактів» про ті страшні часи лихоліття провела зав.бібліотекою Лебедич М.К.

28 жовтня - День визволення України
від фашистських загарбників

День визволення України від фашистських загарбників відзначають 28 жовтня.
Цей день було засновано згідно з указом президента "Про День визволення України від фашистських загарбників" від 20 жовтня 2009 року "З метою всенародного відзначення визволення України від фашистських загарбників, вшанування героїчного подвигу.
Під час Другої світової війни 1941-1945 років саме на території України відбулися ключові битви за визволення Європи від фашизму. Після Сталінградської битви (листопад 1942 року - лютий 1943 року) хід війни докорінно змінився. Перші населені пункти України на східному Донбасі були звільнені у грудні 1942 року. Остаточне визволення українських земель почалося під час Курської битви (5 липня - 23 серпня 1943 року). 23 серпня війська Степового фронту звільнили Харків. Протягом вересня-жовтня 1943 року тривала героїчна битва за Дніпро, уздовж якого німці намагалися створити неприступну лінію стратегічної оборони. Кульмінацією битви за Дніпро стало визволення Києва від гітлерівців.
Завершила визволення України Карпатська операція, що розпочалася 9 вересня 1944 року. 27 жовтня 1944 року було звільнено Ужгород, 28 жовтня радянські війська вийшли на сучасний кордон нашої держави.
У цей день традиційно вшановують пам'ять воїнів, які загинули в боях за визволення України та населення, яке постраждало від дій фашистських окупантів.
В бібліотеці була проведена історична година: "Славі не меркнути - подвигу жити." Із вступним словом виступила вчитель історії Костів Юлія Василівна, огляд літератури провела Шадура Людмила Петрівна "Волинь в грізні роки війни (1941-1945)" Користувачі бібліотеки ознайомилися з викладкою літератури: " Із книжок про війну, про бої ми читаємо" ,переглянули фільм " Звільнення України".

Козацтво - душа України, її надія і оберіг

День українського козацтва відзначається щорічно 14 жовтня в день свята Покрови (згідно Указу Президента України від 7 серпня 1999р.) З давніх-давен Пречисту Богородицю козаки вважали своєю покровителькою. Ця традиція належно підкреслює велике історичне значення козацтва в боротьбі за утвердження української державності та суттєвий внесок у сучасний процес державотворення. Епоха козацтва створила багатогранну, глибоку духовність, що стала гордістю і окрасою української культури. Козаччина завжди була однією з найяскравіших сторінок української історії, на славних прикладах якої виховувалося почуття національної самоповаги багатьох поколінь українців. Козацтво —звитяжна історія і велика гордість нашого народу, душа України, її надія і оберіг.

День Покрова, 14 жовтня, святкується в усіх козацьких громадах світу дуже урочисто, з молебнями про живих, з панахидами про тих, хто відійшов в інший світ, з урочистими загальними зборами козаків, з загальними трапезами.

У нашій бібліотеці до цього свята відбувся дитячий ранок "Козацтво - душа України ,її надія і оберіг". Користувачі бібліотеки мали змогу переглянути фільм "Історія козацтва", а також ознайомилися з викладкою літератури:"Козацькому роду нема переводу".